ф
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №826/4829/16
адміністративне провадження №К/9901/30304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2016 (суддя: Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (колегія суддів: М.І. Кобаль О.В. Епель, О.В. Карпушова) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116767 від 30.11.2015;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000073/2 від 30.11.2015, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00130 від 30.11.2015, складену Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову задекларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2016 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позов задоволено. Визнано протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116767 від 30.11.2015. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000073/2 від 30.11.2015. Скасувано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00130 від 30.11.2015.
Мотивами вказаних висновків стало те, що декларантом позивача під час процедури консультацій надано до контролюючого органу документи, які у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та дають підстави для її визначення за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Отже, у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави визначення митної вартості за другорядним методом і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема не дослідження судами факту заниження позивачем митної вартості імпортованого товару з-за кордону, постачальник (продавець) якого є пов'язаною особою.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладено контракт №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
В подальшому, 02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом, згідно якої підставою, що слугувала для зміни ціни товару, була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
30.11.2015 на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару, опис якого зазначено в гр.31 декларації № 100250005/2015/116767.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 30.11.2015 до митниці (митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 1000250005/2015/116767 (далі - ВМД).
Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
В підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митного оформлення надано наступні документи, а саме: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0807969 від 19.11.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150375 від 13.11.2015; пакувальний лист б/н від 13.11.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015, № 2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 16.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 16.11.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003984 від 13.11.2015; інші некласифіковані документи (лист-довідка IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 15.10.2015 стосовно того, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції мінеральної води «Боржомі» на території України; копію митної декларації країни відправлення С2683 від 19.11.2015; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250005/2015/116767 від 30.11.2015.
На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно п. 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме: банківські платіжні документи; виписку з бухгалтерської документації, що підтверджує заявлену вартість товару; каталоги, прейскуранти(прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; розрахунок ціни (калькуляцію).
На виконання запиту митного органу від 30.11.2015 декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі ВМД № 1000250005/2015/116767 разом із супровідним листом № 30-005 від 30.11.2015 були подані такі документи: інформація, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними); розрахунок ціни (калькуляцію); експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/427 від 06.11.2015 з питання визначення ринкової вартості станом на 05.11.2015; інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 26.03.2015 № LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 № LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; лист-довідку ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" від 15.10.2014 № LT32-303/1410; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015; копію відкритого полісу страхування вантажу від 28.01.2015; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» № 11/653 від 04.06.2015 з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії.
Стосовно вимоги митниці надати довідкову інформацію про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, декларант позивача вказав на неможливість надання таких документів з тих причини, що зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія). Враховуючи зазначене, надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту не є можливим.
За результатами дослідження наданих декларантом документів Митний пост «Західний» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на наступні обставини, що знайшли своє відображення в гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а саме: 1) відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів; 2) виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; 3) у відкритому полісі страхування зазначено «страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару; 4) наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет; 5) декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено у листі, зокрема, у листі зазначено, що декларантом надано розрахунок ціни (калькуляції), але до митного оформлення її не надано.
Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію позивача від 29.07.2015 № 100250002/2015/057525.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000073/2, відповідачем складено картку відмови № 100250005/2015/00130 в прийнятті митної декларації.
В подальшому товари були випущенні у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.
08.02.2016 позивач керуючись нормою п. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 107/4.1-16ц від 08.02.2016 додаткові документи, а саме: копію платіжного доручення № 54 від 04.12.2015 щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляцію); експертний висновок № ОЭ-8/427 від 06.11.2015; копію угоди відкритого страхового полісу №1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015).
У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 1401/10/26-70-25-02 від 24.02.2016, яким повідомила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Вважаючи рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом, який був задоволений, з чим погоджується Суд, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.
З урахуванням чого, рішення судів попередніх інстанцій є законними та відповідають сталій практиці щодо вирішення подібних спорів, сформованій в тому числі Верховним Судом України, правова позиція якого висловлена в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) і від 30.06.2015 (справа № 21-591а15).
Щодо висловленого занепокоєння Митниці в касаційній скарзі про те, що в графі 14 CMR і експортній декларації країни відправника зазначений номер документа, який не зазначений у перекладі наданий до митного оформлення абсолютно не є належним доказом у даній справі, у зв'язку із чим не може свідчить на користь доводам відповідача про правомірність його рішенню.
Також вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що були зроблені за наслідками оцінки доводів відповідача про те, що декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. При цьому з копії відкритого полісу страхування вантажу вбачається, що страховий період становить 28.01.2015 - 04.03.2015. 04.03.2015 ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (продавцем) укладено угоду № ICG/AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп») на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 та виданого на якого основі вищевказаного полісу до 04.03.2016.
Як було встановлено судами і не спростовано відповідачем під час розгляду справи, позивачем надавались відповідачу інформація про страхування завезеного товару. Таким чином, вказані доводи відповідача як і попередні не вважаються обґрунтованими.
Крім того, є вірними висновки судів про відсутність в рішенні відповідача інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд зауважує, про те, що ціна поставленого позивачем товару до розмитнення придбаного у нерезидента, згідно Контракту СТ20-001/1501 від 13.01.2015 була заявлена позивачем у відповідності до Додаткової угоди №1 02.03.2015 до такого Контракту. Позивачем в ході розгляду даної справи було надано належні докази дійсної ціни за якою такий товар був придбаний, що не спростовано відповідачем. Разом з тим, суди попередніх інстанцій здійснили послідовний та повний аналіз таких доказів, заперечити проти яких відповідач не міг.
Також не є обґрунтованими доводи заявника касаційної скарги, які є аналогічні висновкам спірного у даній справі рішення про пов'язаність позивача та його контрагента згідно Контракту СТ20-001/1501 від 13.01.2015, так як у відповідності до частини п'ятнадцятої статті 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов'язок.
Таке тлумачення цього положення забезпечує його узгодженість із частинами дванадцятою, тринадцятою та чотирнадцятою статті 58 МК України, згідно із приписами яких, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Отже, обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
В ході розгляду справи, судами попередніх інстанцій було вірно встановлено, що Митниця не підтвердила факту про те, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем якимось чином вплинув на заявлену митну вартість задекларованого товару.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду