Справа № 206/2423/20
Провадження № 1-в/206/218/20
11.06.2020року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
представника ДУ "ІВЦ (№133)": ОСОБА_4 ,
засудженого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро подання начальника державної установи Ігренського ВЦ (№133) стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Адамівка, Криничанського району Дніпропетровської області, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, засудженого: 27.05.2015 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 04.02.2016 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, згідно ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року вирок від 04 лютого 2016 року в частині призначеного покарання - змінено. Виключено з резолютивної частини вироку призначення покарання за ч. 4 ст. 70 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалено вважати його засудженим за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі і виконувати цей вирок та вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року - самостійно. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання період утримання його під вартою з 04 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, згідно ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2018 року невідбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі згідно ст. 82 КК України,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
02.06.2020 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника державної установи Ігренського ВЦ (№133) узгоджене із головою спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , мотивоване тим, що останній довів своє виправлення.
Представник адміністрації ДУ "ІВЦ (№133)" просив задовольнити подання.
ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подання та просив задовольнити, вказував, що довів своє виправлення.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши думку прокурора, представника виправної установи, засудженого, суд вважає, що подання підлягає задоволенню за наступними підставами.
В силу ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Згідно п. 17 ППВСУ "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" N 2 від 26.04.2002 року, судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд повинен перевірити, в тому числі, і факт того, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є об'єктивна доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, засуджений ОСОБА_5 відбув 2/3 покарання, з 04.02.2016 року відбував покарання в УВП-4 м. Дніпро, режим утримання не порушував, характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. Після чого до останнього було застовано ст. 82 КК України та замінено невідбутий строк позбавлення волі на обмеження волі. З 09.07.2018 року відбуває покарання у ДУ "ІВЦ (№133)", характеризується позитивно, до праці з благоустрою установи ставиться сумлінно, у роботі проявляє розумну ініціативу, допомагає іншим засудженим, вимог режиму утримання дотримується свідомо, має 4 заохочення (17.01.2019 року, 19.04.2019 року, 08.10.2019 року, 16.01.2020 року - за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці), стягнень не мав і не має. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу "Повернення", працевлашований по благоустрою установи та на контрагентському об'єкті за власним бажанням на добровільній основі, що свідчить про тривалу та послідовну спрямованість засудженого довести сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення. Також як вбачається з матеріалів справи, останній позову не має. Підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов та побачень. Крім того, згідно довідки про працевлаштування: ОСОБА_5 з серпня по грудень 2018 року та з січня по травень 2019 року працював на контрагентському об'єкті "Фрост", у червні 2019 року працював на контрагентському об'єкті ТОВ "Сонячне", з серпня по грудень 2019 року, з січня по березень 2020 року та у травні 2020 року працював на контрагентському об'єкті ТОВ "Союз Строй Поставка". Також до суду надійшов лист від ТОВ "Любимівський кар'єр", відповідно до якого керівництво просить застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України, повідомляє про намір працевлаштування останнього.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_5 сумлінною працею довів своє виправлення, а тому може бути звільнений умовно-достроково.
Керуючись ст. 81 Кримінального кодексу України ст. 537, 539, ч. 2 ст. 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд,
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від подальшого відбування покарання у виді обмеження волі умовно-достроково на 04 місяці 19 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі протягом семи днів з дня оголошення.
Суддя: ОСОБА_1