1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 01 червня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сарненському районі, Рівненської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, до 25 червня 2020 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність обставин, які виправдовують подальше застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у тому числі наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Так, захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята без урахування даних про особу підозрюваного та усіх матеріалів провадження.
Зокрема, вказує на недоведеність стороною обвинувачення необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у тому числі з урахуванням того, що у кримінальному провадженні допитані усі підозрювані, свідки, вилучені речові докази та знаряддя вчиненого кримінального правопорушення.
Також, сторона захисту просить звернути увагу суду на те, що ОСОБА_6 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітніх дітей та матір похилого віку, постійне місце проживання та позитивно характеризується.
Крім того, зауважує, що розгляд клопотання прокурора судом першої інстанції відбувся за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 .
Цілодобовий домашній арешт не дає можливості влаштуватися підозрюваному на роботу, для забезпечення матеріального становища своєї сім'ї.
З урахуванням викладеного, вважає, що слідчий суддя міг застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний (нічний) період доби або особисте зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 02 травня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100000000485, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.
26 лютого 2020 року ОСОБА_6 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та повідомлений про підозру у незаконній порубці дерев у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені повторно, на території природо-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України.
28 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва 17 квітня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 4 місяців, тобто до 26 червня 2020 року.
22 квітня 2020 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою згаданого районного суду від 23 квітня 2020 року клопотання прокурора задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Вищенаведене свідчить про те, що участь підозрюваного під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу є обов'язковою.
Разом з цим, розглядаючи клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя прийшов до незаконного висновку про можливість розгляду такого клопотання за відсутності підозрюваного, що свідчить про порушення його права на захист, і на що обґрунтовано звертається увага в апеляційній скарзі захисника.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Також слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
При цьому колегія суддів враховує і те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, всупереч доводам захисника, приходить до висновку про їх існування з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Однак для запобігання цим ризикам, на думку колегії суддів, можливе застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а не цілодобового, як просить прокурор у клопотанні.
Так, у сукупності із обставинами кримінального провадження та ризиками, приведеними у клопотанні прокурора, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, колегія суддів враховує дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник підозрюваного посилається в апеляційній скарзі.
Зокрема, те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей та матір похилого віку, постійне місце проживання за яким позитивно характеризується, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, та вважає, що є підстави застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби із забороною залишати місце проживання. Саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів буде достатнім для запобігання згаданим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182,194, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування до 25 червня 2020 року включно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати вищевказане місце проживання в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з Сарненського району Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту упевний період доби та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити до 23 червня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/2541/2020 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1