1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 01 червня 2020 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Канібадам, Республіки Таджикістан, громадянин України, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працює ФОП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 19 червня 2020 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється останній, дані про особу підозрюваного в їх сукупності та прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Так, автор апеляційної скарги вважає вказану ухвалу невмотивованою, необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства та порушенням права на захист.
Зокрема, захисник зазначає про недоведеність прокурором існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливості застосування відносно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, зауважує, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 обґрунтовується достатньо суперечливими показаннями свідків та потерпілим. Обставини провадження дають право вважати, що докази, на яких ґрунтується підозра - недопустимі, в силу ст. 87 КПК України.
З огляду на вищевикладене та те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вина не доведена, а пред'явлена підозра не підтверджена доказами, вважає, що застосований запобіжний захід є невмотивовано жорстокий.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 21 жовтня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019110130002962, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
21 жовтня 2019 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23 жовтня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2019 року.
18 грудня 2019 року керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року продовжено до трьох місяців, тобто до 23 січня 2020 року.
20 грудня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у незакінченого замаху на умисне вбивство двох чи більше осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалами слідчих суддів Броварського міськрайонного суду Київської області та Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року, 20 січня та 16 березня 2020 року продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, відповідно до 23 січня, 19 березня та 23 квітня 2020 року включно.
Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня та 17 квітня 2020 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено, відповідно, до шести та дев'яти місяців.
17 квітня 2020 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою без визначення застави на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду від 22 квітня 2020 року клопотання слідчого задоволено.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Таким чином, доводи захисника про те, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра базується на недопустимих доказах, є необґрунтованими, та на даному етапі досудового розслідування не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу підозрюваному не відпали, а продовжують існувати, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на дані, що характеризують особу підозрюваного, були відомі слідчому судді, враховані ним під час прийняття рішення, та не спростовують висновки суду про те, що останній може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, обґрунтовано вказав про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя вмотивовано не визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що було спрямоване на умисне вбивство двох осіб.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного перебувати на волі.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 19 червня 2020 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/2556/2020 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1