Провадження № 11-сс/803/729/20 Справа № 191/257/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019040390000059 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильківка, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
за участю секретаря ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
За ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 35 днів, строком до 11 червня 2020 року включно.
Слідчим суддею було враховано, що не зменшились ризики неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_6 може продовжити переховуватись від органів судового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляції:
- захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування вказує, слідчим невірно визначено правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України, замість ч. 3 ст. 186 КК України. Вказує, що ОСОБА_6 повністю визнав провину та надав правдиві свідчення, примирився з потерпілим та відшкодував матеріальний збиток в сумі 3000 доларів США.
Також зазначає, що ОСОБА_6 має цивільну дружину, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, має позитивні характеристики.
Вказує, що прокурором та слідчим не надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, прокурора, який висловив свою позицію на розсуд суду, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону на момент розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані.
В апеляційній інстанції захисник надав копії повідомлення від 25 травня 2020 року про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 з ч.3. ст. 187 КК України на ч.3 ст. 186 КК України та угоду від 25.05.2020 року про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 , наявність і достовірність яких не заперечувалась прокурором.
Проте апеляційний суд, зважає на те, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали слідчого судді 08 травня 2020 року вказані обставин не мали місце і виникли значно пізніше 25 травня 2020 року.
Враховуючи зазначене, та перевіряючи доводи апеляції на оскаржувану ухвалу, колегія суддів, вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваного під вартою, а тому на момент розгляду клопотання висновок слідчого судді про відсутність підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного захожу на даній стадії процесу є обґрунтованим і таким, що відповідав обставинам цього кримінального провадження.
Апеляційний суд враховує і зважає на те, що хоча на момент перегляду доведено, що підозрюваному змінено правову кваліфікацію його дій з ч.3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України та укладено угоду про визнання винуватості між ним та прокурором, однак інкримінований злочин за ч.3 ст. 186 КК України є тяжким злочином і карається виключно до 8 років позбавлення волі, а тому враховуючи інші обставини на даній стадії досудового розслідування є виправданим продовження строку тримання під вартою підозрюваного для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Апеляційний суд також зважає на те, що строк продовження запобіжного заходу спливає, за повідомленням сторони захисту і прокурора угода про визнання винуватості передано до суду на даний час, що не позбавляє сторону захисту чи прокурора при необхідності надати клопотання до суду про зміну або скасування раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 при зміні обставин, які слугували підставою для його обрання.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді на даній стадії не встановлено, продовжений запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178 , 199 КК України, тому апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4