05 червня 2020 року
Київ
справа №400/736/19
адміністративне провадження №К/9901/14075/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 400/736/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), де просив:
визнати протиправною бездіяльність щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 при проведенні позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року. У задоволенні вимоги про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 при проведенні позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008 року відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з наведених положень норм КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Викладене також не дає підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а спір у цій справі не відноситься до категорії спорів, передбачених частиною 4 статті 257 згаданого Кодексу.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 400/736/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду