Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
01 червня 2020 р. справа №520/4721/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з його грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 04 січня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з його грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 04 січня 2018 року, здійснити виплату суми перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу з 31.07.1993 по 04.01.2018 у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 04.01.2018 №3 позивача виключено зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас у зв'язку із закінченням контракту. Також позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що йому під час проходження військової служби не надано додаткову відпустку, відповідно не компенсовано за додаткову відпустку як учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з позовом. За результатами розгляду прийнято судове рішення від 26.11.2019 по справі №520/14256/19, яке набрало законної сили. Проте, відповідач при нарахування такої компенсації, виходив з грошового забезпечення, без включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. З вказаним позивач не погоджується у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - командира ВЧ НОМЕР_1 - Глазунова В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач на час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 31.07.1993 по 04.01.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Згідно матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 04.11.2016 (а.с.18).
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2019 року №3 майора ОСОБА_1 , начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.12.2017 №532 у запас відповідно підпункту «а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 04.01.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись з тим, що йому не було проведено відповідачем грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.07.2017, звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 по справі №520/11002/19, яке набрало законної сили - 10.01.2020, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.01.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.01.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, згідно матеріалів справи, позивач звернувся з відповідною заявою до ВЧ НОМЕР_1 , в якій просив останню на виконання вказаного рішення суду від 10.12.2019 перерахувати та виплатити йому грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 206 та 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 04.01.2018 (а.с.24-25).
Згідно матеріалів справи, відповідач листом від 02.04.2020 №148/9/48/537 повідомив позивача про виконання рішення суду.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Суд зауважує, що даним судовим розглядом надається оцінка складових грошового забезпечення, з якого виходив відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016 року, 2017 рік, що було здійснено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 по справі №520/11002/19, яке набрало законної сили.
Також суд зауважує, що виходячи з матеріалів справи, відповідач при нарахування та виплати позивачу компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016 року та 2018 рік, виходив з грошового забезпечення, без урахуванням щомісячних додаткових видів винагороди.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч. 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно матеріалів справи, під час проходження військової служби позивач отримувала у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією грошового атестату серії ЗУ № 303925 ОСОБА_1 (а.с. 22-23).
Водночас, відповідно відомостям, які містяться в автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 520/10950/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у неперерахунку обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 05 січня 2018 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, зазначеному у довідці військової частини НОМЕР_1 від 17 вересня 2019 року № 1182. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 05 січня 2018 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, зазначеному у довідці військової частини НОМЕР_1 від 17 вересня 2019 року № 1182.
Отже, зі змісту судового рішення у справі № 520/10950/19 вбачається, що за результатами розгляду справи, суд, з огляду на обставини сплати страхових внесків із сум нарахованих матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди сплачені страхові внески, дійшов висновку, що вказані суми мають бути віднесені до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія.
За наслідками таких висновків судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
З врахуванням вищевикладеного та встановлених під час розгляду справи обставин, суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.05.2019 у справі №820/5285/17.
Крім того, суд зазначає, що п. 37.13 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260, яка діяла на час спірних правовідносин, розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9-37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства та встановлене судовим рішенням право позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з його грошового забезпечення станом на день звільнення , без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне задля належного захисту прав позивача зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримав станом на день звільнення з військової служби , через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 291, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 щодо здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 , без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримав станом на день звільнення з військової служби.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено 05 червня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.