Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 червня 2020 р. № 520/510/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,
за участі:
позивач - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Трушкевич В.В.,
представника відповідача (Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області) - Крюкової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (61166, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, 6 пов., код ЄДРПОУ 40324829), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та поновлення на посаді,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” “В”, який затверджений Наказом Держпродспоживслужби “Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році” №569-к від 11.12.2019 року, в частині, що стосується результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 ;
-визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”;
-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області;
-судові витрати покласти на відповідачів у справі.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача, Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно змісту відзиву вказав, що висновок, у відповідній частині, та наказ прийняті обґрунтовано, відтак підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 відсутні.
Представник відповідача, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.03.2016 року №212-к ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (а.с.10).
Підставою для прийняття вказаного наказу слугувала заява ОСОБА_1 , звіт про результати стажування, погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України.
В.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області 18.11.2019 року була заповнена форма 7 «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік відносно позивача, із виставленням негативної оцінки службовій діяльності ОСОБА_1 (а.с.11-12).
Позивача, як заступника начальника ГУ Держпродспоживлужби в Харківській області, 13.12.2019 року ознайомлено із наказом Держпродспоживслужби від 11.12.2019 року № 569-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році», відповідно до якого за результатами зазначеного оцінювання службової діяльності надано негативну оцінку(а.с.13-16).
Та 16 грудня 2019 року Держпродспоживслужбою за підписом т.в.о. Голови ОСОБА_2 . прийнято наказ № 577-к «Про звільнення ОСОБА_1 », за яким у зв'язку із отриманням негативної оцінки результатів службової діяльності, позивача звільнено з посади заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»(а.с.17).
Не погоджуючись з висновком щодо результатів оцінювання та наказом ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи встановлено, що з наказом Держпродспоживслужби від 11.12.2019 року №569-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році» із додатками позивач ознайомлений 13.12.2019 року та з наказом Держпродспоживслужби № 577-к від 16.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач ознайомлений 18.12.2019 року.
До суду позивач звернувся 11.01.2020, про що свідчить поштовий конверт, наявний в матеріалах справи(а.с.50).
Відтак позов подано до суду із дотриманням місячного строку, встановленого для справ щодо звільнення з публічної служби.
Також, судом під час розгляду даної справи взято до уваги, що примітками до ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції» службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне станові статті розуміються особи, посади яких належать до посад державної служби категор "Б".
Враховуючи те, що посада, яку займав позивач, належить до посад державної служби категорії "Б", розгляд заявлених позовних вимог має бути здійснений в порядку загального позовного провадження.
Розглядаючи позов по суті заявлених позовних вимог судом встановлено наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Статтею 4 Закону України «Про державну службу» визначені принципи державної служби.
Відносно частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” “В”, який затверджений наказом Держпродспоживслужби “Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році” №569-к від 11.12.2019 року, в частині, що стосується результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.
У відповідності до ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до цього Закону.
У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону.
Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення оцінювання службової діяльності державних службовців регулюється Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640 (далі - Порядок).
Стосовно норм законодавства, що підлягають застосуванню у спірних правовідносин, суд зауважує наступне.
Відповідно до п. 3 Порядку оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Також згідно з п. 7 Порядку оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Верховною Радою України 19 вересня 2019 року був прийнятий Закон України № 117- IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набрав чинності 25 вересня 2019 року.
Вказаним Законом, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про державну службу» стосовно процедури вступу на державну службу, окремих положень щодо проходження та припинення державної служби.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно- правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, з урахуванням положень статті 58 Конституції України та зазначеного Рішення Конституційного Суду України, у разі, якщо процедури вступу на державну службу, її проходження та припинення, що розпочалися до набрання чинності Законом України «Про знесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», мають бути звершені згідно з нормами, що діяли на той час.
Оскільки відповідно до п. 10 та п. 12 Порядку завдання і ключові показники на 2019 році, позивачу встановлені у грудні 2018 року відповідно до Закону України «Про державну службу», а також Порядку, чинних у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року, визначення результатів оцінювання службової діяльності і затвердження висновку також повинні регулюватися цими нормативно-правовими актами в редакції, що була чинною до набрання чинності Законом України №117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року; процедура оцінювання почалося відповідно до законодавства, що діяло до моменту набрання чинності Законом України № 117- IX - Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», тому має бути завершена згідно з нормами, що діяли на той час.
Аналогічного змісту позиція викладена у роз'ясненні Національного агентства України з питань державної служби № 74р/з від 26 вересня 2019 року, в якому зазначено, що у разі, якщо процедури щодо вступу на державну службу, її проходження та припинення, що розпочалися до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», вони мають бути завершені згідно норм, що діяли на той час.
Враховуючи вищезазначене, оцінювання результатів службової діяльності позивача повинне відбуватися згідно зі ст. 44 ЗУ «Про державну службу» в редакції Закону України № 2629-VIII від 23.11.2018, відповідно до частини 6 якої у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
І лише у разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється зі служби відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 цього Закону.
Під час розгляду справи встановлено, що 20.12.2018 в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Колпаковою Т.М. визначено та ознайомлено позивача із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
Вказаний документ передбачений Додатком 6 до Типового порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №185. Отже, безпосереднім керівником разом з державним службовцем ОСОБА_1 визначено останньому три завдання:
1)забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.
Ключові показники результативності, ефективності та якості до 1 завдання:
-100% заходів державного нагляду (контролю) проведено з використанням засобів відеофіксації;
-оприлюднення на офіційному веб-сайті Головного управління інформації подо результатів здійснення державного нагляду (контролю);
-оприлюднення на офіційному веб-сайті Головного управління інформації, що передбачена статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Строк виконання цього завдання: листопад 2019 року.
2)забезпечення виконання Концепції державної політики у сфері захисту грав споживачів на період до 2020 року.
Ключові показники результативності, ефективності та якості до 2 завдання:
-проведено 4 наради, круглих столів із залученням громадськості на виконання Концепції державної політики у сфері захисту споживачів на період до 2020 року.
-висвітлено в серпні на офіційному веб-сайті Головного управління інформаційні матеріали для громадян щодо їх прав як споживачів.
Строк виконання цього завдання: листопад 2019 року.
3)забезпечення моніторингу застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, які внесено до реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Ключові показники результативності, ефективності та якості до 3 завдання:
-забезпечено 40 % охоплення аптечної мережі щодо проведення моніторингу.
Строк виконання цього завдання: жовтень 2019 року.
Вищевказаний документ підписано позивачем 20.12.2018 року(а.с.94-95).
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області у відповідності до ст. 44 Закону України «Про державну службу», Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, з метою визначення якості виконання державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», завдань, а також прийняття рішення щодо преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні таких видано наказ №505-к «Про визначення результатів виконання завдань державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області» (а.с.103-104).
Згідно п. 1 вказаного наказу визначено оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області», які займають посади державної служби категорії «Б», «В» з 01.10.2019 року.
Вказаним наказом затверджено список державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області», які займають посади державної служби категорії «Б», «В», визначено, що оцінювання таких службовців проводиться у 2019 році та графік проведення оцінювання таких службовців у 2019 році.
Пунктом 3.4 наказу №505-К визначено, що у разі відсутності державного службовця, який підлягає оцінюванню, у зв'язку з іншими причинами письмово повідомити державного службовця про дату проходження повторної оціночної співбесіди, а в разі неявки - провести оцінювання без оціночної співбесіди в установлений строк.
Позивач з 02.09.2019 по 25.11.2019 перебував на лікарняному про що свідчить копія листка непрацездатності.
Як вказує відповідач, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 08.11.2019 листом від 11.11.2019 повідомлено позивача про необхідність прибуття 18.11.2019 о 13:00 годині для проведення повторної співбесіди щодо результатів виконання завдань за 2019 рік(а.с.121) та посилається на копію квитанції ПАТ «Укрпошта».
Судом за трек-номером встановлено, що вказане відправлення про виклик на 18.11.2019 отримано позивачем лише 12.12.2019, відтак позивач не може вважатись належним чином повідомлений про проведення повторної співбесіди.
Стосовно надіслання відповідача на електронну адресу вказаного повідомлення (а.с.124), слід вказати, що доказів на підтвердження того, що відправлення відкрите та прочитане позивачем управлінням не надано, тоді як в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача прокладено обов'язок доказування законності дій, рішень чи бездіяльності.
Враховуючи п. 36, 37, 39 Порядку №640, а також факт неподання ОСОБА_1 письмового звіту щодо виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», «В», за 2019 рік, визначення результатів виконання завдань позивача проведено його безпосереднім керівником без оціночної співбесіди в установлений наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 30.09.2019 №505-к строк.
Керівником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області 18.11.2019 підписано результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 щодо ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.
Щодо завдання « 1» у графі «Досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості)» було визначено наступне: «за 9 місяців 2019 року з використанням засобів відео фіксації проведено 64% заходів державного нагляду (контролю) (проведено 2890 заходів, з них з використанням засобів відеофіксації - 1855). Звіти про результати здійснення державного нагляду (контролю) оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області в розділі «Діяльність» - «Звіти». Інформація, що передбачена статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Строк фактичного виконання: жовтень 2019 року. За вказане завдання проставлено бал у відповідності до Критеріїв виставлення балів, (Додаток 4 до Типового порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 591)), а саме: « 1» з обґрунтуванням: «завдання виконано частково, не в повному обсязі виконано».
Посадовими обов'язками позивача, встановленими наказом № 345-к від 11.07.2018 року, не передбачено повноважень ОСОБА_1 на здійснення контролю за заходами державного нагляду (контролю), що проводяться за ввіреними йому напрямками координації та контролю.
Так, згідно з п. 2.1. Розподілу обов'язків, затвердженого Наказом №345-к від 11.07.2018 у, перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області організовує роботу з виконання функцій та повноважень Головного управління у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.
Відповідно, перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області координує і контролює діяльність управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, управління фітосанітарної безпеки.
У свою чергу, згідно з п. 3.1. Розподілу обов'язків, затвердженого наказом № 345-к, заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області організовує роботу з виконання функцій та повноважень Головного управління з реалізації державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), здійснення державного ринкового нагляду, метрологічного нагляду, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, у межах повноважень, передбачених законом, організовує здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства з питань туристичної діяльності; у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу.
Відповідно, усі повноваження, які надані заступнику начальника ГУ Дежпродспоживслужби в Харківській області, надані лише на виконання обов'язків у визначених п. 3.1. Розподілу обов'язків сферах.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на те, що до обов'язків позивача належало забезпечення відео фіксації заходів державного нагляду (контролю) за всіма напрямками роботи ГУ Держспродспоживслужби в Харківській області через наявність до 01.04.2019 року у його обов'язках координації управління організаційно-господарського забезпечення є хибним, оскільки відповідно до цього ж Розподілу обов'язків, затвердженого Наказом № 345-к від 11.07.2018 року, ОСОБА_1 у сфері організаційно-господарського забезпечення був зобов'язаний:
-організовувати роботу офіційного веб-сайту Головного управління (п. 3.7.);
-організовувати ведення діловодства та роботи з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів (п. 3.9.);
-організовувати збереження службової інформації, захист інформації з обмеженим доступом, роботу з документами з грифом «Для службового користування» (п. 3.11);
-здійснювати контроль за формуванням єдиних справ у Головному управлінні (п. 3.12.);
-організовувати виконання заходів із захисту персональних даних, нести відповідальність за організацію роботи, пов'язаної із захистом персональних даних ти обробці у Головному управлінні (п. 3.13).
Отже, виходячи із усіх вище перелічених обов'язків та повноважень ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, до них не належало забезпечення відео фіксації заходів державного нагляду (контролю) за всіма і напрямками діяльності ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
До того ж, з 08.04.2019 року відповідно до наказу №130-к від 08.04.2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області управління організаційно-господарського забезпечення координувалося контролювалося начальником ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
Згідно наказу №130-к на заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області покладено наступні завдання:
-організація роботи з виконання функцій та повноважень Головного управління з реалізації державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контроля дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробівз дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), здійснення державного ринкового нагляду метрологічного нагляду, попередження та зменшення вживання тютюнових вироби і шкідливого виливу на здоров'я населення, дотримання вимог щодо формування, встанови та застосування державних регульованих цін, у межах повноважень, передбачених заві організовує здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства з питань туристичної діяльності.
Відносно внесення змін до визначених завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , то як на момент їх виставлення, так і на момент внесення змін до посадових обов'язків позивача, а також протягом усього 2019 року позивач виконував поставлені завдання в межах покладених на нього посадових обов'язків, компетенції та функцій.
Зазначене свідчить про необхідність застосування ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державну службу», а також п. 7 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою КМУ від 23.08.2017 року №640 (далі - Порядок оцінювання), відповідно до яких оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, а також відповідно до ті. 33 Порядку оцінювання, за яким завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Згідно з п. 35 Порядку оцінювання у разі внесення змін до документів, зазначених з пункті 33 цього Порядку, завдання і ключові показники можуть переглядатися відповідно ю пунктів 10. 11, 33 і 34 цього Порядку, але не частіше одного разу на квартал.
Таким чином, перегляд зазначених завдань не є обов'язковим, якщо вони були виставлені із врахуванням посадових обов'язків відповідача, і він виконував зазначені завдання саме в межах посадових обов'язків.
ОСОБА_1 мав виконувати свої обов'язки лише в межах наданих повноважень передбачених законодавством та зазначеними наказами.
Відповідно до п. 2 Наказу Національного агентства України з державної служби № 237 від 27.11.2017 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та службової діяльності державних службовців, які займають посади державної категорій «Б» і «В»» (далі - Наказ НАДС №237), кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.
Згідно з п. 1. Розд. IV «Моніторинг виконання та перегляд (уточнення) завдань, ключових показників» Наказу НАДС №237 безпосередньому керівнику державного службовця рекомендується забезпечити систематичний моніторинг стану виконання завдань,досягнення ключових показників. З цією метою кожному керівнику структурного підрозділу та відповідно керівнику державної служби доцільно розробити систему моніторингу, яка б включала збір, аналіз і використання даних/інформації про стан досягнення ключовихпоказників кожного державного службовця, який перебуває у підпорядкуванні.
Відповідно до п. 2 Розд. IV Наказу НАДС №237 дані моніторингу можуть підставою для корегування, уточнення ключових показників та/або завдань державного службовця.
Згідно з абз. 2 п. 5 Розд. IV Наказу НАДС №237 підставою для коригування уточнення можуть бути зовнішні обставини, фактори (внесення змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, положення про відповідний державний орган), які унеможливлюють не залежно від зусиль, можливості державного службовця досягти запланованого.
Підставою для внесення змін до змісту, переліку завдань і ключових показників відповідно до п. 5 Розд. IV Наказу НАДС №237 може бути, зокрема: зміна завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Проте, такий моніторинг безпосереднім керівником позивача не проводився, завдання не корегувалися, тому позивач належним чином виконував покладені на нього обов'язки відповідно до Розподілу обов'язків та завдань.
Відносно посилання відповідача про неможливість моніторингу виконання завдань і ключових показників особою, яка визначила завдання позивачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 34 Порядку оцінювання завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:
-державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби;
-державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій “Б" і “В”. - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).
Завдання і ключові показники державному службовцеві ОСОБА_1 визначені безпосереднім керівником ОСОБА_3 Колпаковою 20.12.2018 року, проте, відповідно до копій наказів № 174-к від 11.03.2019 року, №248-к від 17.04.2019 року, №410-к від 01.08.2019 року, безпосередніми керівниками позивача були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , проте жодним із зазначених безпосередніх керівників, які здійснювали моніторинг виконання завдань і ключових показників, жодного разу не буловисловлено зауважень до стану виконання завдань позивачем, письмових або усних, а також щодо необхідності внесення змін до виставлених завдань.
Відповідно до п. 35 Порядку оцінювання особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання, тобто такою особою були безпосередні керівники позивача в межах покладених на них обов'язків відповідно до займаної посади.
За змістом п. 4 Розд. IV Наказу НАДС № 237 від 27.11.2017 року безпосередньому керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з'ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників.
Однак, під час розгляду справи встановлено, що жодного разу жодним безпосереднім керівником не було проведено жодної подібної бесіди, не був забезпечений систематичний моніторинг стану виконання завдань, перегляд завдань з урахуванням зовнішніх факторів, таких як зміна посадових обов'язків позивача, що у свою чергу призвело до несправедливого заниження балів та не в рахування осадових обов'язків позивача при складанні висновку про результати оцінювання.
Відтак, всупереч п. 35 Порядку оцінювання і Розділу IV Наказу НАДС моніторинг виконання позивачем визначених завдань і ключових показників не проводився.
Відносно того, чи може висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” “В” бути самостійним предметом судового розгляду, суд зазначає наступне.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що “права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Установлення правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту”.
Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Отже, рішення прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 7 Закону України «Про державну службу» визначені основні права державного службовця, зокрема, оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
Таким чином, вимога про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” “В” бути самостійним предметом судового розгляду.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.10.2019 року у справі №240/6051/18.
За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки, суд під час розгляду справи встановив протиправність висновку на підставі якого прийнято наказ №577-к від 16.12.2019 року “Про звільнення ОСОБА_1 ”, вказана вимога є похідною та також підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Голова Держпродспоживслужби визначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заступників керівників територіальних органів Держпродспоживслужби.
Як вбачається з наказу Держпродспоживслужби №212-к від 01.03.2016 року «Про призначення заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області» позивача призначено на посаду заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, серед підстав призначення зазначені: заява ОСОБА_1 , звіт про результати стажування, погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Однак, наказ №577-к від 16.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » не був погодженим із Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Таким чином, оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на встановлені судом обставини, наказ Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року “Про звільнення ОСОБА_1 ” є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що посада заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до структури штатного розпису, що введений в дію з 01.10.2019 року скорочена. Вказана інформація міститься у листі від 25.11.2019 року(а.с.123).
Проте, з огляду на встановлені судом обставини щодо необхідності, зокрема, поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд вказує, що Верховний суд у п. 34 постанови від 26.06.2019 року у справі №806/562/17 вказав «…доводи заявника щодо неможливості виконати судове рішення у зв'язку з відсутністю спірної посади, є безпідставними оскільки, як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_7 поновлено на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирської області з 15 березня 2010 року і позивач мав можливість внести зміни до структури та штатного розпису щодо цієї посади, однак протягом чотирьох років не вживав дієвих заходів, спрямованих на виконання судового рішення….».
За змістом рішення у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що він виходитиме з того принципу, що заявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якому б він перебував.
Практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права («Brumarescu v. Romania» № 28342/95).
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення позивача на займаній посаді слід звернути до негайного виконання
Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності зі ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (61166, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, 6 пов., код ЄДРПОУ 40324829), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та поновлення на посаді - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” “В”, який затверджений Наказом Держпродспоживслужби “Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держпродспоживслужби у 2019 році” №569-к від 11.12.2019 року, в частині, що стосується результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_8 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби №577-к від 16.12.2019 року “Про звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
Звернути рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області(61166, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 40, 6 пов., код ЄДРПОУ 40324829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 05 червня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.