02 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5438/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ірметової О.В.
за участю
секретаря судового засідання: Попової Н.І.
представників позивача: Волкова М.М., Фоменка Д.А.
представника відповідача: Дугіна Е.В.
третіх осіб, які не заявляють
самостійних вимог щодо предмету
спору на стороні відповідача: Кас'яненка О.В., Прядчекно Т.В,
Синігівської Т.В., Єльчанінової Н.І.,
Прядченка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання заяву представника відповідача про відвід судді Ірметової О.В. по справі за позовом адвоката Волкова Миколи Миколайовича в інтересах Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств до Рубіжанської міської ради Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійниі вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Волкова Миколи Миколайовича в інтересах Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств до Рубіжанської міської ради Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійниі вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
02 червня 2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Ірметової О.В. від розгляду справи № 360/5438/19, в обґрунтування якої зазначено, що під час судового засідання 01.06.2020 суддею Луганського окружного адміністративного суду Ірметовою О. В . в емоційній формі було висловлено звинувачення у службовій халатності відповідача. Також суддя неодноразово переривала представника відповідача, вимагала точного посилання на конкретні норми законодавства, із зазначенням нормативно-правового акту та конкретного номеру статті, в обґрунтування своєї правової позиції, незважаючи не те, що всі доводи із посиланням на конкретні статті нормативно-правових актів були наведені відповідачем у своїх заявах по суті справи. При цьому таких вимог до позивача суддею не ставилось.
На думку представника відповідача, суддею було вчинено поведінку, що може свідчити про ігнорування таких фундаментальних принципів адміністративного судочинства як рівність сторін, свобода у наданні ними суду своїх доказів та змагальність сторін у судовому процесі.
На підставі викладеного представник відповідача просив вирішити питання про відвід судді Луганського окружного адміністративного суду Ірметової О.В. від розгляду справи №360/5438/19.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про відвід головуючого у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав своє клопотання про відвід головуючого у справі №360/5438/19.
Треті особи, а саме ОСОБА_27 залишила вказане питання на розсуд суду, ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 підтримали по вказаному питанню позицію відповідача.
Враховуючи думку учасників судового процесу щодо наявності підстав для відводу судді, при вирішенні заяви про відвід судді, суд виходить з такого.
За приписами частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 4 ст. 39 КАС України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже з аналізу зазначених норм вбачається, що факт наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, підлягає доказуванню, тобто має бути встановлений на підставі відповідних доказів.
При цьому, в даному випадку обов'язок доказування вказаних обставин покладається на особу, що звертається з відповідною заявою про відвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що заява про відвід судді надійшла у день розгляду справи, враховуючи те, що справа розглядається та стадії дослідження доказів, з урахуванням вимог ч.4 ст. 40 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі заяви про відвід судді на розгляд іншому судді та вирішення заяви представника відповідача про відвід судею, що розглядає справу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті шостої Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Проте з доводів заявника та меж розгляду даної справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Суд зазначає, що основним завданням суду під час розгляду справи по суті - є повне та всебічне з'ясування обставин справи, вимог і заперечень, на які посилаються учасники справи, дослідження доказів, з метою прийняття правильного, законного та обґрунтованого рішення.
Під час з'ясування обставин справи суд може, зокрема, задавати сторонам та учасникам справи навідні запитання, відповіді на які сприятимуть повному встановленню обставин справи, з яких можливо встановити думку сторін з того чи іншого питання, а також з метою з'ясування нових обставин, що можуть бути невідомі суду.
Суд зазначає, що під час дослідження судом доказів, а саме листа Рубіжанської міської ради Луганської області №024-009/4904 від 18.12.2019, було встановлено, що 17.12.2019 об 11 год. 00 хв. під час проведення візуального огляду кабінету, який займав колишній начальник відділу земельних відносин Рубіжанської міської ради Луганської області до дня його звільнення 11.12.2019, на його робочому столі виявлено паперову папку з друкованим текстом «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки» Дочірнє підприємство «Рубіжанський ринок» Луганської області, який, як зазначено у листі, не зареєстровано у встановленому законом порядку.
У зв'язку з наведеним у суду виникли запитання до представника відповідача щодо: передачі документів, особою, що звільнилась 11.12.2019, щодо складання акту передачі документів такою особою, та чи не було відповідачем допущено службової халатності при звільненні вказаної особи та складання акту службового розслідування з цього факту.
Тобто, вказане питання щодо можливої службової халатності відповідача, мало на меті з'ясування наявность доказів з цього питання та їх подальшого отримання, а тому суд не вбачає жодного взаємозв'язку між вказаним питанням, та припущеннями представника відповідача щодо можливих обвинувачень з боку суду.
Таким чином, посилання заявника на те, що судом було висловлено звинувачення відповідачу у службовій халатності, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивній оцінці заявником дій суду.
Щодо посилань заявника на те, що суддя вимагала точного посилання на конкретні норми законодавства, із зазначенням нормативно-правового акту та номеру статті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином в адміністративному судочинстві висуваються особливі вимоги до суб'єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі, оскільки саме на нього покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, бездіяльності або рішення.
При розгляді адміністративної справи, суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний надати усі необхідні докази на підтвердження правомірності своїх дій, а також обґрунтувати свою правову позицію з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, якими він керувався при вчиненні дій або прийнятті спірного рішення.
Таким чином, суд не вбачає в своїх діях ознак порушення принципу рівності усіх учасників процесу перед судом, змагальності або обмежень відповідача у наданні ним доказів.
Отже, оскільки обставини, наведені представником Рубіжанської міської ради Луганської області на обґрунтування заяви про відвід судді Ірметової О.В., не знайшли свого підтвердження, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивній оцінці представника, тому підстав для висновку про наявність передумов для відводу судді Ірметової О.В. від розгляду справи №360/5438/19 немає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника Рубіжанської міської ради Луганської області про відвід судді Ірметової О.В. залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 05 червня 2020 року.
Суддя О.В. Ірметова