про залишення позову без розгляду
01 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/3419/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Смішливої Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання Чепурової К.В.
представника позивача: не з'явився,
представника першого відповідача: не з'явився,
представника другого відповідача не з'явився
розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УТЕК-МОД” до Головного управління ДПС у Луганській області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені, -
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-Мод» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Луганській області щодо не внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» за січень 2015 року, стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 109371,00 грн, стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області щодо не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21 вересня 2018 року № 124.
На даний час змінено порядок відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом внесення відповідних сум до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому, суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначені у заявах, поданих до 01 лютого 2016 року вносяться до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Однак, механізм повернення коштів, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, до теперішнього часу не працює, що порушує права позивача на отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Бюджетне відшкодування можливо отримати шляхом включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про узгоджені суми бюджетного відшкодування. Разом з тим, сума бюджетного відшкодування за січень 2015 року до такого реєстру не включена.
З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, позивач вважає, що ефективним способом захисту в спірних правовідносинах є саме стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ за спірні періоди.
Також зазначив, що через несвоєчасне відшкодування відповідачем бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у позивача виникло право на стягнення пені, нарахованої на суму такої заборгованості, що визначено у п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Останнім днем за який стягнуто пеню попереднім рішенням суду є 15 листопада 2018 року.
Станом на 22 липня 2019 року відшкодування з бюджету ПДВ за період січень 2015 року не здійснено, а тому на суму бюджетної заборгованості має бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії з 16 листопада 2018 року по 22 липня 2019 року в сумі 296280,99 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» пеню у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 16011,92 грн, у задоволенні вимог про визнання бездіяльності відповідача протиправною відмовлено (том 2 арк. спр. 27-31).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року замінено відповідача у справі № 360/3419/19 - Головне управління ДФС у Луганській області на Головне управління ДПС у Луганській області (том 2 арк. спр. 188).
На даний час на розгляді суду знаходиться позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 109371,00 грн.
Представником Головного управління ДПС у Луганській області 08 квітня 2020 року подано до суду клопотання про залишення позовних вимог без розгляду (том 2 арк. спр. 200-203), у якому зазначено, що камеральну перевірку декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року проведено 12.03.2015, у подальшому проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року, якою порушень не виявлено, про що складено довідку від 29.04.2015. З урахуванням чинних на той час положень ст. 200 Податкового кодексу України ДПІ у м. Сєвєродонецьку повинно було подати до казначейської служби висновок про відшкодування позивачу ПДВ протягом п'яти робочих днів, тобто до 07.05.2015. Перерахування коштів повинно було відбутись протягом 5 робочих днів до 14.05.2015. Саме з цієї дати розпочався відлік строку звернення до суду з вимогами про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року. Вважає, що такий строк з урахуванням п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів, який необхідно обраховувати з 15.05.2015. Вказаний строк закінчився 14.05.2018. Позовна заява з вимогами про стягнення на користь позивача бюджетного відшкодування за січень 2015 року подана до суду 31.07.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Представником позивача 01.06.2020 на адресу суду надіслано відзив на клопотання про залишення позову без розгляду, у якому позивач зазначив, що, на його думку, строк звернення до суду необхідно обраховувати з 01.04.2017, оскільки з цієї дати діє новий порядок і відповідно нові правила бюджетного відшкодування, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість". Позивач у 2018 році звертався до суду з позовом, спрямованим на поновлення його прав в частині отримання бюджетних відшкодувань з податку на додану вартість та дотримався вимог щодо часу звернення до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі № 360/3762/18 встановлено порушення права позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ бездіяльністю контролюючих органів - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку та Головного управління ДФС у Луганській області, яка полягає у не складанні та не направленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017). Рішення у справі № 360/3762/18 набрало законної сили 19.06.2019. До теперішнього часу позивач не отримав бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, що є порушенням його прав. Також просив суд провести розгляд справи 01.06.2020 без участі представника ТОВ «УТЕК-Мод» (том 2 арк.спр. 223-227).
Представник другого відповідача участь свого представника у підготовчому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (том 2 арк. спр. 217).
Вирішуючи клопотання представника першого відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду суд дійшов такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 ст. 122 КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене, строки звернення до суду з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Податковим кодексом України, в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин між сторонами.
Так, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже, у даному випадку строк звернення до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2015 року становить 1095 днів з дня виникнення такого права.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, має преюдиційне значення для даної справи, оскільки рішення постановлено у справі за позовом ТОВ «УТЕК-МОД» до Головного управління ДФС у Луганській області і предметом спору у вказаній справі було визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області та Головного управління ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, невиконання пункту 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, а саме: не підготовлено висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету' та не подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Так, під час розгляду справи № 360/3762/18 судом встановлено, що на виконання вимог п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «УТЕК-МОД», про що складено висновок від 12.03.2015 №310/12-14-15-03/14-38338502 про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “УТЕК-МОД”, а потім складено довідку від 29.04.2015 №793/12-14-15-03/14-38338502 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “УТЕК-МОД” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, згідно якої порушень не виявлено (том 1 арк. спр. 89-113).
Згідно пунктів 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний був у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Отже, податковий орган у строк до 07.05.2015 повинен був подати до управління Держказначейства висновок про відшкодування ТОВ «УТЕК-МОД» ПДВ по декларації за січень 2015 року, а Управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку до 14.05.2015 мало здійснити перерахування коштів на рахунок позивача.
Таким чином, з 15.05.2015 не отримавши бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
З урахуванням положень спеціальної норми - п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, строк звернення до суду з вимогою про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2015 року становить 1095 днів починаючи з 15.05.2015 та закінчився 14.05.2018.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положення зазначеної статті судом не застосовано з огляду на те, що питання дотримання строків звернення до суду розглядається у підготовчому провадженні та судом надано позивачу достатній час для обґрунтування своєї позиції щодо дотримання строків звернення до суду, які викладено останнім у відповіді на клопотання (том 2 арк. спр. 223-227).
Так, позивач звернувся до суду з даним позовом 31.07.2019 та у наданих до суду поясненнях стверджував про те, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки його необхідно обраховувати з 01.04.2017 - дати запровадження нового порядку бюджетного відшкодування ПДВ, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість", або від дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/3762/18, тобто, з 19 червня 2019 року.
Однак, таку позицію позивача суд вважає хибною, оскільки строки, визначені статтею 102 Податкового кодексу України є присічними, отже, визнання бездіяльності податкового органу протиправною щодо неподання висновку про бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2015 року не є підставою для поновлення цього строку.
Крім того, рішенням у справі № 360/3762/18 встановлено, що суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації ТОВ «УТЕК-МОД» за січень 2015 року включено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Отже, право позивача на відшкодування ПДВ за січень 2015 року у даному випадку не порушено.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доводи позивача про відсутність достатньої чіткості національного законодавства щодо встановлення порядку отримання платником бюджетного відшкодування, що порушує “справедливий баланс” між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, що є підставою для вжиття заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном, на яке він має право в силу вимог національного законодавства не свідчить про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку. Наведені обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, та такими які безперервно існували на протязі 1095 днів, та позбавляли позивача можливості звернутись із зазначеним позовом до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 810/1925/16.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи положення частини другої статті 183 КАС України та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд вважає за необхідне за наслідками підготовчого провадження залишити без розгляду позов про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 109371,00 грн у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УТЕК-МОД” до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 109371,00 грн залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно в частині залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 05 червня 2020 року.
СуддяТ.В. Смішлива