03 червня 2020 року
м. Черкаси
справа № 695/442/17 провадження № 22-ц/821/735/20 категорія 331060000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В.
секретар: Анкудінов О.І.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ;
зацікавлена особа: Лукашівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області;
особа, що подає апеляційну скаргу: ОСОБА_2 ;
представник особи, що подає апеляційну скаргу - адвокат Пилипенко Ростислав Борисович
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року (постановлене в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду черкаської області під головуванням судді Степченка М.Ю., повний текст виготовлено 15 травня 2017 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Лукашівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання однією сім'єю спадкоємця ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 , мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який до своєї смерті проживав без реєстрації з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Покійні з березня 2011 року і до самої смерті ОСОБА_4 проживали однією сімє'ю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство у домоволодінні, що належало на праві власності ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстрували свій шлюб, а ОСОБА_3 після смерті своєї цивільної дружини звернувся із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебували в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , однак, не дожив до ухвалення судом рішення, і провадження у справі було закрито у зв'язку зі смертю заявника.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 був єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , але не прожив 6 місяців після її смерті, за життя він так і не встиг зареєструвати на своє ім'я право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , незважаючи на те, що сам залишив заповіт на ім'я ОСОБА_1 .
Встановлення даного факту необхідно заявникові для визнання права власності на спадкове майно в подальшому. Іншим чином, крім звернення до суду, заявник не має можливості вирішити дане питання, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Просив встановити юридичний факт спільного сумісного проживання однією сімє'ю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного сумісного проживання однією сімє'ю спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду мотивовано тим, що заявником надано суду довідку Лукашівської сільської ради від 08 лютого 2017 року за № 87 з якої вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав без реєстрації спільно із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . у домоволодінні, що належало ОСОБА_4 із березня 2011 року, вели спільне господарство та проживали спільно як подружжя.
Крім того, факт спільного проживання підтверджено показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи місцевим судом не з'ясовано, які фізичні особи - потенційні спадкоємці можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, а також не витребував від органу місцевого самоврядування письмові відомості з приводу наявності у померлих спадкоємців, окрім заявника ОСОБА_1 .
В даному випадку наявний цивільний спір про спадкове право між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Районний суд не залучив до участі в цивільній справі в якості зацікавленої особи, особу, що подає апеляційну скаргу ОСОБА_2 , хоча Лукашівська сільська рада володіла інформацією про родинний стан померлих спадкодавців та наявність у них родичів, тому є достатні правові підстави для скасування рішення місцевого суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Р.Б. підлягає до часткового задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Лукашівської міської ради Золотоніського району Черкаської області, про що свідчить відповідний актовий запис № 11 (а.с. 8).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хрущівка, що також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , що видане виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (а.с. 7).
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради Золотоніського р-ну Черкаської обл. № 182/01-10 від 31 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 була постійним жителем с. Хрущівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., проживала за адресою АДРЕСА_1 .
З березня 2011 року по 25 листопада ІНФОРМАЦІЯ_2 року в даному домоволодінні проживав також ОСОБА_3 як співмешканець ОСОБА_4 .
Інформації щодо інших родичів та спадкоємців немає.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України суд встановлює факт родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Згідно роз'яснень п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Згідно інформації, наданої Золотоніською міською державною нотаріальною конторою від 27 лютого 2017 року № 57/01-16 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 заведена спадкова справа. Підставою для її заведення була заява про прийняття спадщини від ОСОБА_3 , що проживає в АДРЕСА_1 .. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа, підставою для її заведення була подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 .
Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахувавши надані заявником матеріали на підставі ст. 256 ЦПК України задовольнив заяву ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 зазначила, що встановлення факту проживання однією сімє'ю заявнику необхідно для реалізації своїх спадкових справ. В об'єм спадкового майна входить зокрема і будинок АДРЕСА_1 , який після смерті ОСОБА_7 не успадковувався померлою ОСОБА_4 та продовжував облікуватися в державних реєстрах за померлим ОСОБА_7 .
В той же час, ОСОБА_2 , як спадкоємець другої черги, після смерті свого брата та його дружини отримала права на спадкування нерухомого майна, яке залишилося після їхньої смерті (зокрема і вищезазначеного житлового будинку з надвірними спорудами).
20 квітня 2018 року рішенням Золотніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/375/18 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та її братом ОСОБА_7 .
Оскільки ОСОБА_2 не була залучена до участі в розгляді цивільної справи № 695/442/17 та не могла надати свої заперечення відносно заяви про встановлення факту, тому апеляційний суд бере до уваги докази, що додані до апеляційної скарги та надає їм свою оцінку, а саме: договір про соціальне обслуговування одиноким громадянам, укладений Територіальним центорм соціальних послуг Золотоніського р-ну із ОСОБА_4 від 03 червня 2014 року, за яким останній як одинокій жінці надавалася допомога з боку соціальних працівників; лист Територіального центру обслуговування в Золотоніському р-ні від 01 березня 2018 року № 70 про перебування на обліку в якості одинокої громадянки ОСОБА_4 , якій надавали соціальну допомогу працівники Територіального центру, які були зібрані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250150000508.
Крім того, до апеляційної скарги був доданий заповіт (а.с. 76), згідно якого ОСОБА_7 заповів ОСОБА_4 все своє майно, де б воно знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті.
Враховуючи рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року та від 20 квітня 2018 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про спадкове право, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що під час розгляду справи, судом першої інстанції не здійснено всіх необхідних дій щодо встановлення потенційних спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та не витребував від органу місцевого самоврядування письмові відомості з приводу наявності у померлих спадкоємців, окрім заявника ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що факт, про встановлення якого просив заявник, має юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення права на спадкування, а обставини, що підтверджують даний факт - встановленими та доведеними.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже метою фізичної особи звернення до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, є виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право (Постанова Верховного Суду № 61-18462ск18 від 15 листопада 2018 року, Постанова Верховного Суду № 61-34884св18 від 14 листопада 2018 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тобто, факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення та породжувати юридичні наслідки.
В даному випадку, заявник фактично просить встановити факт, який буде доказом та надаватиме йому право на спадкування частини майна, що належала померлому ОСОБА_3 , проте при розгляді судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, докази не фіксуються, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем заявнику необхідне для вирішення питання про прийняття спадщини, спір щодо якої може бути вирішений лише в порядку позовного провадження, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Крім того, у відповідності ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанції № 0.0.1661938161.1 від 27 березня 2018 року ОСОБА_2 сплатила за подачу апеляційної скарги 630 грн. 60 коп. судових витрат за подачу апеляційної скарги.
Хоча, апеляційна скарга задоволена частково, однак рішення суду скасовано повністю, тому суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат вважає, що вони підлягають стягненню в повному обсязі з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ..
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича задовольнити частково.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Лукашівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Лукашівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 630 грн. 30 коп. судових витрат, сплачених нею при подачі апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України (з урахуванням змін внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ).
Повний текст виготовлено 03 червня 2020 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.В. Нерушак