Номер провадження 22-ц/821/823/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/8683/19 Категорія: 305010900 Романенко В. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
03 червня 2020 року м. Черкаси:
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідач Фетісова Т.Л.
судді Сіренко Ю.В., Вініченко Б.Б.
учасники справи:
позивач (скаржник) - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.02.2020 (ухвалене о 17 год. 17 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 27.02.2020, суддя в суді першої інстанції Романенко В.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернулася у липні 2019 року до суду з даним позовом, яким просила стягнути з ОСОБА_2 57000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та понесені витрати нею судові витрати (судовий збір в сумі 704,80 грн.).
В обґрунтування вказано на те, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.10.2018 ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 18.12.2016 близько 02 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи транспортним засобом ВАЗ - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Богдана Хмельницького від вул. Благовісна до вул. Нарбутівська із перевищенням максимально допустимої швидкості в населеному пункті при проїзді перехрестя з вул. Надпільна, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункти 2.9.а) ,2.3.б) ,12.4, 16.11 ПДР України, не надав дорогу автомобілю ВАЗ - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (який належить позивачу в цій справі), під керуванням ОСОБА_3 , що рухався по головній дорозі, через що відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 25.10.2018 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Внаслідок ДТП позивачу у справі спричинено матеріальної шкоди у зв'язку із пошкодженням її транспортного засобу. Згідно з розрахунком ПАТ «СК «Універсальна» та згідно з умовами договору №3014/230/105941 добровільного страхування наземного транспорту від 29.06.2016 позивач отримала страхове відшкодування в розмірі 74808,90 грн. Однак згідно з висновком №137/16 від 03.01.2017 загальна вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, що мала місце 18.12.2016, склала 95455,88 грн.
Зважаючи на те, що сума страхового відшкодування, яку сплатила ПАТ «СК Універсальна» менша, аніж сума матеріального збитку, а у відповідача на момент ДТП був відсутній поліс ОСЦПВ, з метою отримання страхового відшкодування 27.12.2016 позивач направила в МТСБУ повідомлення потерпілого про подію, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, та заяву про виплату страхового відшкодування. Позивачем були подані всі інші документи, необхідні для виплати страхового відшкодування. 29.12.2016 МТСБУ отримало даний пакет документів.
В свою чергу МТСБУ в той час залишило надані документи без розгляду у зв'язку з розглядом судами справи щодо встановлення винної у ДТП особи та сплатило частину належного позивачу страхового відшкодування лише в квітні 2019 року.
Оскільки суми страхового відшкодування, яка була перерахована ПАТ «СК «Універсальна», вистачило позивачу на проведення часткового ремонту, а використання в такому стані її пошкодженого та частково відремонтованого транспортного засобу не можливе, вона вимушена була продати даний транспортний засіб у тому стані, в якому він був.
Внаслідок пошкодження транспортного засобу позивач зазнала моральних страждань, які виразились у перенесенні депресії і психологічної травми, що пов'язана із тривалим процесом відновлення її транспорту та відшкодуванням матеріальної шкоди, хвилюванням через те, що дуже тривалий проміжок часу вона залишиться без можливості використовувати свій транспорт за призначенням, а також у зв'язку із ускладненнями пов'язаними з подальшим придбанням іншого (нового) автомобіля, який потрібен позивачу для використання у повсякденному житті. За звичайним способом життя позивачу був постійно необхідний транспортний засіб для пересування по місту, внаслідок його пошкодження та небажання відповідача врегулювати даний спір позивач зазнала значних душевних страждань, що виразились у нервових переживаннях, втраті спокою, необхідності витрачати свій час на судові спори.
Розмір моральної шкоди позивач також обґрунтовує тривалим часом, протягом якого мали місце досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження щодо відповідача, а також тим, що на даний час відповідач вимушує позивача застосовувати для відновлення своїх порушених прав судовий захист.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.02.2020 позовні вимоги у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову - відмовлено.
Суд вказав, що саме вказана сума відшкодування моральної шкоди позивачу буде справедливою та розумною. Також суд врахував характер та обсяг душевних та психічних страждань ОСОБА_1 , яких вона зазнала в результаті ДТП, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо пошкодження її майна.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала 27.03.2020 через відділення поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції та на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вказано на те, що суд помилково відкрив провадження у справі за правилами скороченого позовного провадження, якого не існує. Суд розглянув справу з порушенням процесуальних строків. Позивач вимоги у справі обґрунтовувала наявністю у неї душевних страждань у зв'язку з пошкодженням її майна, однак суд вказав, що підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди є позбавлення її можливості користуватися майном протягом тривалого часу. розмір моральної шкоди, визначений судом не відповідає фактичним обставинам у справі та рекомендаціям практики в ЄСПЛ. В рішенні суд не вказав жодної складової розміру грошового відшкодування, передбаченої ст.23 ЦК України. Суд необґрунтовано не прийняв як доказ висновок соціально-психологічного дослідження №01-11-19 від 06.11.2019.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 57000,00 грн.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.10.2018 ОСОБА_2 (відповідач в цій справі) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Згідно даного вироку ОСОБА_2 засуджений за те, що він 18.12.2016 близько 02 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Богдана Хмельницького від вул. Благовісна до вул. Нарбутівська із перевищенням максимально допустимої швидкості в населеному пункті 70-82 км/год., згідно висновку експерта №19/12-1/71-СЕ/18 від 26.03.2018, при проїзді перехрестя з вул. Надпільна, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та пункти 2.9.а), 2.3.б), 12.4, 16.11 ПДР, був неуважний до дорожньої обстановки та не обравши безпечної швидкості руху в населеному пункті та при проїзді нерівнозначного перехрестя, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2170» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався по головній дорозі, а саме по АДРЕСА_1 , через що відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2019 вказаний вирок від 25.10.2018 змінено в частині призначеного покарання з його пом'якшенням - вирішено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.
Внаслідок ДТП позивачу у справі спричинено матеріальної шкоди у зв'язку із пошкодженням її транспортного засобу. Згідно з розрахунком ПАТ «СК «Універсальна» та згідно з умовами договору №3014/230/105941 добровільного страхування наземного транспорту від 29.06.2016 позивач отримала страхове відшкодування в розмірі 74808,90 грн. Однак згідно з висновком №137/16 від 03.01.2017 загальна вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, що мала місце 18.12.2016, склала 95455,88 грн.
У результаті листування з МТСБУ у зв'язку з недостатністю суми одержаного страхового відшкодування та відсутністю у винуватця ДТП полісу ОСЦПВ позивач у квітні 2019 року одержала від МТСБУ решту коштів на покриття її збитків.
В матеріалах даної справи міститься лист ПАТ СК «Універсальна» від 01.02.2017 вих. №168/09-203 в якому зазначено, що відповідно до висновку №137/16 автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту рівна 120891,97 грн., що перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку (С=130428,90 грн.). Страхова сума згідно договору складає 134000 грн. Дійсна ринкова вартість ТЗ 130428,90 грн. Вартість залишків прийнята на підставі торгів вищезазначеного ТЗ, що проводились ТОВ «Аудатекс Україна» і становить 42220 грн. Франшиза за договором дорівнює 13400 грн. Враховуючи наведене, сума страхового відшкодування, розрахована згідно п.10.7.1.1 договору, складає: 130428,90 грн. - 13400 грн. - 42220 грн. = 74808,90 грн.
Крім того, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.04.2018 (справа №712/12946/18) позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ Страхової компанії «Європейський страховий альянс» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю та стягнуто з вказаного товариства на її користь матеріальну шкоду внаслідок ДТП в сумі 13569,42 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1353,22 грн., судові витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 грн., а всього 15627,44 грн.
Позивач у справі вказує на те, що оскільки суми страхового відшкодування, яка була перерахована ПАТ «СК «Універсальна», вистачило їй на проведення часткового ремонту, а використання в такому стані її пошкодженого транспортного засобу не можливе, вона вимушена була продати автомобіль у тому стані, в якому він був.
Внаслідок пошкодження її транспортного засобу позивач зазнала моральних страждань, які виразились у перенесенні депресії і психологічної травми, що пов'язана із тривалим процесом відновлення її транспорту та відшкодуванням матеріальної шкоди, хвилюванням через те, що тривалий проміжок часу вона залишиться без можливості використовувати свій транспорт за призначенням, а також у зв'язку із ускладненнями пов'язаними з подальшим придбанням іншого автомобіля, який потрібен позивачу для використання у повсякденному житті. За звичайним способом життя позивачу був постійно необхідний транспортний засіб для пересування по місту, а внаслідок його пошкодження та небажання відповідача врегулювати даний спір позивач зазнала значних душевних страждань, що виразились у нервових переживаннях, втраті спокою, необхідності витрачати свій час на судові спори.
Таким чином вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачу є предметом спору в цій справі. Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове рулювання.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.п.3,5,9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (що обумовлює відсутність вимог до страховика про відповідальності винуватця ДТП про відшкодування моральної шкоди).
З системного аналізу встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин та вищенаведених норм законодавства слідує, що відповідач, як винуватець ДТП в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб позивача у справі та завдано їй відповідних матеріальних збитків, має відшкодувати моральну шкоду позивачу, що відповідатиме приписам ст.1187 ЦК України та сторонами справи не заперечується.
Однак скаржник вважає помилковими висновки суду в цій справі про визначення розміру коштів, які мають бути стягнуті з відповідача у якості відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Суд першої інстанції зазначив, що загальний розмір відшкодування моральної шкоди позивачу слід визначити в сумі 5000,00 грн. Апеляційний суд вважає такі висновки суду вірними та такими, що належним чином обґрунтовуються наявними у справі доказами та відповідають встановленим при судовому розгляді обставинам, а визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди позивачу - відповідає вимогам розумності та справедливості, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем страждань, як власника пошкодженого майна.
При цьому слід врахувати, що в момент ДТП власник пошкодженого автомобіля в ньому не перебувала, її моральні страждання обумовлюються фактом пошкодження її майна, понесеними у зв'язку з цими збитками та необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя з урахуванням неможливості використовувати власний транспортний засіб, а також необхідність вчиняти дії по відшкодуванню збитків у судовому порядку.
Отже за таких обставин саме визначена судом першої інстанції сума в розмірі 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди позивачу належним чином відповідатиме засадам розумності та справедливості.
Апеляційний суд вважає за необхідне відхилити посилання скаржника на те, що суд помилково відкрив провадження у справі за правилами скороченого позовного провадження, якого не існує, адже помилка в назві судового провадження (малося на увазі спрощене позовне провадження) за умови належного дотримання цивільних процесуальних прав учасників судового розгляду не може впливати на законність судового рішення.
Також розгляд судом першої інстанції справи протягом досить тривалого часу (на що звертає увагу скаржник) обумовлений, зокрема, подачами самими сторонами та їх представниками клопотань про відкладення судового розгляду. Вказана обставина не вплинула на правильність висновків суду по суті спору у справі.
Слід відхилити посилання скаржника на те, що свої вимоги у справі вона обґрунтовувала наявністю у неї душевних страждань у зв'язку з пошкодженням її майна, однак суд вказав, що підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди є позбавлення її можливості користуватися майном протягом тривалого часу, адже доводам позивача у підтвердження вимог про відшкодування моральної шкоди з приводу пошкодження майна суд також надав оцінку, що підтверджується текстом мотивувальної частини оскарженого рішення. Крім того, скаржник у позовній заяві та апеляційній скарзі вказувала у тому числі і на позбавлення можливості користуватися своїм майном, як підстава для виникнення моральних страждань.
Апеляційні доводи про те, що розмір моральної шкоди, визначений судом, не відповідає фактичним обставинам у справі та рекомендаціям практики в ЄСПЛ, апеляційний суд вважає необґрунтованими, адже дане питання судом першої інстанції в цій справі обґрунтовано вирішено з належним урахуванням усіх наявних доказів у справі, що відповідає приписам ст.89 ЦПК України.
Посилання скаржника на те, що в рішенні суд не вказав жодної складової розміру грошового відшкодування, передбаченої ст.23 ЦК України, апеляційний суд оцінює критично, адже суд визначив кошти, які мають бути стягнуті на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, врахувавши обставини ДТП, глибину душевних страждань потерпілої особи, позбавлення можливості власника користуватися своїм майном.
Апеляційні доводи про те, що суд необґрунтовано не прийняв як доказ висновок соціально-психологічного дослідження №01-11-19 від 06.11.2019 мають бути відхилені, адже вказаний доказ подано з порушенням процесуальних строків та порядку подання (не разом з позовною заявою та без надсилання копії учасникам справи) чим не дотримано процесуальних вимог ч.ч.2, 9 ст.83 ЦПК України.
Позивач не обґрунтувала суду поважність причин пропуску строків для подання вказаного доказу, як це передбачено ч.4 ст.83 ЦПК України.
Апеляційні доводи в цій частині правильності таких висновків суду не спростовують.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.02.2020 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.02.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством - п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Повну постанову складено 03.06.2020.
Суддя-доповідач
Судді