провадження № 22-ц /824/6918/2019
03 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді Гуля В.В. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 на користь власника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву об'єкт незавершеного будівництва - лікувально-оздоровчий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 926958480000. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури м. Києва судовий збір у розмірі 164 159 гривень 35 копійок
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка оплачена судовим збором не в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2020 рок апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року залишено без руху з підстав сплати судового збору не в повному розмірі.
29 травня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору до суми фактичного сплаченого. Заяву обгрунтовано складним матеріальним становищем та станом здоров'я на підтвердження чого надано довідки с пенсійного фонду та з закладів охорони здоров'я.
У задоволенні заяви про зменшення суми судового збору необхідно відмовити виходячи з наступного.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити, зменшитиабо розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстроченняабо зменшення розміру сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland". Від 25.07.2005).
Таким чином, основною умовою для зменшення суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Звертаючись із заявою зменшення судового збору, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у нього коштів на оплату судового збору на момент подачі апеляційної скарги, відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що зменшення розміру судового збору здійснюється за наявності доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору.
На підтвердження майнового стану апелянт долучив довідку продоходи пенсіонера в період з 01 січня 2019 року по грудень 2019 року де йому було нараховано 61439,04 грн. та довідку про доходи пенсіонерав період з 01 січня 2020 року по травня 2020 року 29827.5 грн.
Тобто, надані довідки про доходи не свідчать про тяжкий майновий стан апелянта та неможливість сплати судового збору.
Крім цього, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, зокрема щодо надання доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно реквізиту рахунків для сплати судового збору апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок: отримувач: УК у Солом'янському районі; код за ЄДРПОУ 38050812; банк отримувача: казначейство України (ЕАП); МФО Банку: 899998 ; Р/Р № UA НОМЕР_1 .
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 75 000 грн. судового збору, а отже необхідно доплатити 189 239 грн.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
За правилами статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, необхідно відмовити ОСОБА_1 в задоволені заявипро зменшення розміру сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме доплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про зменшення розміру сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Гуль