Справа № 351/756/20
Номер провадження №2/351/449/20
20 травня 2020 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Собко В.М.,
з участю секретаря Нагірняк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області про визнання батьківства, -
Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області про визнання батьківства . Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і 23.05.1996 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Косівського району видано свідоцтво про народження позивачки. Однак, актовий запис № 56 про батьківство ОСОБА_3 не відповідає дійсності, оскільки останній не є біологічним батьком позивачки. Зі слів матері позивачки ОСОБА_4 та фактичного батька ОСОБА_5 позивачці відомо, що вони фактично проживали однією сім'єю з 1995 р. по 2001 р., при цьому мама позивачки перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , однак вже з 1995 р. разом не проживали і фактично припинили шлюбні відносини. Враховуючи, що на час народження позивачки її мати перебувала у фактичному шлюбі з ОСОБА_3 , тому у свідоцтві про народження позивачки її батьком записано ОСОБА_3 . Після народження позивачки, остання з матір'ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 спільно проживали в м. Косові близько п'яти років. Так як у 2001 р. мати позивачки поїхала за кордон, позивачка переїхала проживати в м. Снятин. Проте, постійно підтримувала близькі родинні відносини із батьком ОСОБА_5 , який часто провідував позивачку і вони разом проводили багато часу. При отриманні паспорта позивачка наполягала, щоб внесли зміни у свідоцтво про її народження. Проте, вирішення цього питання відкладалося. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_5 помер. На час смерті ОСОБА_5 був розлучений та проживав один. 13.08.2006 р. ОСОБА_5 посвідчив на користь позивачки заповіт, а тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання батьківства.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності.
Представник третьої особи: Косівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області подав до суду заяву, в якій зазначив, що заперечень щодо заяви немає, просив справу розглядати без участі представника відділу.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
З свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_1 слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
З свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 , вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, про що 21.11.2001 р. складено відповідний актовий запис.
З фото видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтримували відносини та між останніми були теплі стосунки.
З свідоцтва про смерть виданого на ОСОБА_5 слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З ксерокопії заповіту від 10.08.2006 р., вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля цього будинку заповів - ОСОБА_1 .
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).
Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачка надала достатнього доводів батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 .
Виходячи з досліджених судом доказів, суд вважає батьківство ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 125, 126 СК України, п.п. 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст.ст. 259, 263-265, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Виключити з актового запису №56 від 23.05.1996 р., вчиненого відділом реєстрації актів громадянського стану Косівського району, відомості про батька дитини - ОСОБА_3 .
Внести зміни до актового запису №56 від 23.05.1996 р., вчиненого відділом реєстрації актів громадянського стану Косівського району, зазначивши у графі батько « ОСОБА_5 », змінивши при цьому по- батькові дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В.М.Собко