Справа № 192/2267/19
Провадження № 1-в/192/9/20
Ухвала
Іменем України
"03" червня 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Корінне, Нижньогірського району, Кримської області, на даний час відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 17 липня 2014 року, за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі,
за участю учасників провадження:
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника СВК № 21 - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
Початок строку: 24.12.2013 року
Кінець строку: 23.03.2023 року
Засуджений звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
В судовому засіданні засуджений та захисник просили клопотання задовольнити та замінити засудженому покарання більш м'яким, пояснивши, що він працює, стягнень немає, має дев'ять заохочення.
Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, вислухавши засудженого, захисника, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з таким.
Статтею 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Вирішальним фактором при прийнятті судом рішення про застосування до засудженого ст. 82 КК України, є не відбуття певної частини строку покарання засудженим, а саме те, що засуджений своєю поведінкою за весь період відбування покарання дає підстави вважати, що він змінив свою поведінку і вже став на шлях виправлення.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений на даний час відбув 3/4 частини строку покарання.
Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з такого.
Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення (а.с.9), засуджений має дев'ять заохочення у виді подяки застосовані до засудженого в 2015 році, 2016 році, 2017 році, 03 квітня 2018 року та 24 квітня 2019 року, будь-яких інших заохочень та стягнень немає.
Згідно наявних в матеріалах особової справи характеристик, засуджений за весь період відбування покарання характеризувався задовільно (а.о.с. 153, 207).
Наявні матеріали справи, не підтверджують позитивні зміни в особистості засудженого за весь період відбування покарання, оскільки наявні у засудженого заохочення має разовий, а не систематичний характер. При цьому при визначенні ступеню поведінки засудженого, судом враховано, що засуджений не приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу, в роботі самодіяльних організацій, не проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням (а.о.с. 52). Наявні матеріали особової справи, не підтверджують особових змін в поведінці засудженого.
Враховуючи викладене суд, оцінивши в сукупності досліджені докази, вважає, що засуджений на даний час не став на шлях виправлення і застосування до нього положень ст. 82 КК України є передчасним.
Посилання засудженого на відсутність в нього порушень режиму утримання, судом враховано, але при цьому суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений став на шлях виправлення.
На підставі вищевикладеного, ст. 82 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Головуючий: суддя ОСОБА_1