311/1184/20
2/311/587/2020
04.05.2020
04 травня 2020 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Пушкарьової С.П.,
при секретарі Гончаровій К.Ю.,
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Василівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
04 травня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з 03 грудня 2005 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області за актовим записом № 118 від 03.12.2005 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач має можливість сплачувати кошти на утримання спільної дитини, оскільки працює і має регулярний та стабільний заробіток. З лютого 2020 року відповідач перестав допомагати ОСОБА_1 утримувати їх неповнолітню дитину.
Донька проживає разом з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає, внаслідок чого ОСОБА_1 опинилася у скрутному матеріальному становищі. Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання доньки сторонами не досягнуто. Тому, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі даної позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, оскільки опинилася у скрутному матеріальному становищі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що з лютого 2020 року проживає окремо від родини, разом зі своїм сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він офіційно працює в ЕЧ-4 Запорізької дистанції електропостачання, тяглова підстанція Таврійськ, має постійний стабільний заробіток та надає по можливості матеріальну допомогу доньці.
Враховуючи вимоги ст. 247 ЦПК України та ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 народила двох дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає разом з позивачкою, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження та довідкою про місце реєстрації та проживання особи (а/с 3-4, 7-8). Син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає та зареєстрований з батьком - відповідачем по справі ОСОБА_2 , що не заперечується позивачкою та підтверджується довідкою про місце проживання та реєстрації (а/с 9).
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відтак, обов'язок утримувати дитину - це моральне та найважливіше правове зобов'язання батьків. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення ними повноліття.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів і приходить до висновку, що з урахуванням матеріального становища позивачки, відповідач є працездатною особою, суд вважає, що з останнього слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення донькою повноліття. Доводів про неможливість надання матеріальної допомоги позивачці відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати. Оскільки, позов задоволено, позивачку звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову про стягнення аліментів до суду, то з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 840,80 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 247, 258, 263, 264 ЦПК України, ст.ст. 180, 182 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована та фактично мешкає: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, починаючи з 13.04.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 840 (восьмиста сорока) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 13 травня 2020 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.П. Пушкарьова