ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 640/9967/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Укрпошта"
доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Акціонерне товариство "Укрпошта" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) (далі - позивач або АК "Укрпошта") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, ідентифікаційний код 39393260) (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області, а саме:
- від 31.10.2018 №0065135505 на суму 89,09 грн.;
- від 09.11.2018 №0078045305 на суму 35,00 грн.;
- від 09.11.2018 №0077985305 на суму 6,91 грн.;
- від 09.11.2018 №0077995305 на суму 25,52 грн.;
- від 09.11.2018 №0078005305 на суму 205,62 грн.;
- від 09.11.2018 №0078025305 на суму 10,46 грн.;
- від 09.11.2018 №0078035305 на суму 6,78 грн.;
- від 14.11.2018 №0205645005 на суму 8,08 грн.;
- від 14.11.2018 №0205625005 на суму 256,26 грн.;
- від 14.11.2018 №0205655005 на суму 9,10 грн.;
- від 12.12.2018 №0240895005 на суму 47,40 грн.;
- від 10.12.2018 №0087885305 на суму 10,87 грн.;
- від 10.12.2018 №0087835305 на суму 12,27 грн.;
- від 10.12.2018 №0087805305 на суму 60,92 грн.;
- від 10.12.2018 №0087855305 на суму 12,48 грн.;
- від 10.12.2018 №0087865305 на суму 64,56 грн.;
- від 10.12.2018 №0087875305 на суму 25,60 грн.;
- від 30.01.2019 №0005335505 на суму 293,10 грн.;
- від 12.02.2019 №0008445605 на суму 59,40 грн.;
- від 12.02.2019 №0008505605 на суму 195,43 грн.;
- від 12.02.2019 №0008535605 на суму 5,11 грн.;
- від 12.02.2019 №0008485606 на суму 9,78 грн.;
- від 12.02.2019 №0008575605 на суму 7,87 грн.;
- від 12.02.2019 №0008515605 на суму 15,17 грн.;
- від 12.02.2019 №0008565605 на суму 145,68 грн.;
- від 12.02.2019 №0008475605 на суму 25,88 грн.;
- від 12.02.2019 №0008495606 на суму 23,93 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що фіскальним органом прийнято протиправні податкові повідомлення-рішення з порушенням чинного законодавства, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Посадовими особами ГУ ДФС було проведено камеральні перевірки своєчасності оплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки платника податків АТ "Укрпошта", про що складено акти:
- від 18.01.2019 № 50/10-36-56/21560045 та № 51/10-36-56/21560045;
- від 09.01.2019 № 9/10-36-55-05/21560045;
- від 23.11.2018 № 004401/10-36-53-05/21560045;
- від 20.11.2018 № 3400/12-12/21560045;
- від 19.10.2018 № 2873/50-05/21560045;
- від 23.10.2018 № 003791/10-36-53-05/21560045;
- від 10.10.2018 № 1701/55-01/21560045 (надалі - Акти перевірки).
Вказаними Актами перевірки встановлено порушення позивачем пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме: строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками нежитлових приміщень. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
На підставі висновків зазначених Актів перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 31.10.2018 №0065135505 на суму 89,09 грн.;
- від 09.11.2018 №0078045305 на суму 35,00 грн.;
- від 09.11.2018 №0077985305 на суму 6,91 грн.;
- від 09.11.2018 №0077995305 на суму 25,52 грн.;
- від 09.11.2018 №0078005305 на суму 205,62 грн.;
- від 09.11.2018 №0078025305 на суму 10,46 грн.;
- від 09.11.2018 №0078035305 на суму 6,78 грн.;
- від 14.11.2018 №0205645005 на суму 8,08 грн.;
- від 14.11.2018 №0205625005 на суму 256,26 грн.;
- від 14.11.2018 №0205655005 на суму 9,10 грн.;
- від 12.12.2018 №0240895005 на суму 47,40 грн.;
- від 10.12.2018 №0087885305 на суму 10,87 грн.;
- від 10.12.2018 №0087835305 на суму 12,27 грн.;
- від 10.12.2018 №0087805305 на суму 60,92 грн.;
- від 10.12.2018 №0087855305 на суму 12,48 грн.;
- від 10.12.2018 №0087865305 на суму 64,56 грн.;
- від 10.12.2018 №0087875305 на суму 25,60 грн.;
- від 30.01.2019 №0005335505 на суму 293,10 грн.;
- від 12.02.2019 №0008445605 на суму 59,40 грн.;
- від 12.02.2019 №0008505605 на суму 195,43 грн.;
- від 12.02.2019 №0008535605 на суму 5,11 грн.;
- від 12.02.2019 №0008485606 на суму 9,78 грн.;
- від 12.02.2019 №0008575605 на суму 7,87 грн.;
- від 12.02.2019 №0008515605 на суму 15,17 грн.;
- від 12.02.2019 №0008565605 на суму 145,68 грн.;
- від 12.02.2019 №0008475605 на суму 25,88 грн.;
- від 12.02.2019 №0008495606 на суму 23,93 грн.
Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, тому він звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).
Пункт 54.1 статті 54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 87.9 статті 87 ПК України).
Згідно з пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до статті 61 ПК України, до повноважень контролюючого органу належить здійснення податкового контролю з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 ПК України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).
У відповідності до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст. 86 ПК України).
Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (п. 86.7 ст. 86 ПК України).
Судом встановлено, що відповідачем проведені камеральні перевірки, за результатами яких складено акти перевірки.
Відповідно до висновків викладених Актах перевірки від 18.01.2019 № 50/10-36-56/21560045, від 09.01.2019 № 9/10-36-55-05/21560045, від 23.11.2018 № 004401/10-36-53-05/21560045, від 20.11.2018 № 3400/12-12/21560045, від 19.10.2018 № 2873/50-05/21560045, від 23.10.2018 № 003791/10-36-53-05/21560045, від 10.10.2018 № 1701/55-01/21560045, відповідачем встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного п.п. 266.10.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, а саме:
- відповідно до декларації № 9090172350 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090179259 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090182191 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090154164 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090157574 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090169364 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090176252 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9090160893 від 15.05.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9052856306 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9052700266 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларацій № 905294746, № 9052977127, № 905295501, № 9052983937, № 9052980250, № 9052940740 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9052554860 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларацій № 9052848922, № 9052835875, № 9052809173, № 9052809173 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларацій № 9052994197, № 9052994091, № 9052994181, № 90529942, № 9052994030, № 9052994082 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати);
- відповідно до декларації № 9052700432 від 30.03.2017, узгоджене податкове зобов'язання сплачено 30.10.2017 (1 день затримки сплати).
Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".
У відповідності до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.п. 31.2-31.3 ст. 31 ПК України).
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку, яка передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Частиною 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 та ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже дата закінчення в даному випадку поєднана з прийменником "до", у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Тому вживати після цієї дати прислівник «включно» зайве. Тобто, кінцева дата є останнім днем терміну для подання звіту.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 810/2129/16 (адміністративне провадження № К/9901/31252/18).
З урахуванням викладеного, суд вважає висновки відповідача, викладені в Актах перевірки, щодо порушення терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання, а саме останній день - 29.10.2017, а не 30.10.2017, помилковими, тому винесені на підставі вказаних Актів перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 КАС України).
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, а саме:
- від 31.10.2018 №0065135505 на суму 89,09 грн.;
- від 09.11.2018 №0078045305 на суму 35,00 грн.;
- від 09.11.2018 №0077985305 на суму 6,91 грн.;
- від 09.11.2018 №0077995305 на суму 25,52 грн.;
- від 09.11.2018 №0078005305 на суму 205,62 грн.;
- від 09.11.2018 №0078025305 на суму 10,46 грн.;
- від 09.11.2018 №0078035305 на суму 6,78 грн.;
- від 14.11.2018 №0205645005 на суму 8,08 грн.;
- від 14.11.2018 №0205625005 на суму 256,26 грн.;
- від 14.11.2018 №0205655005 на суму 9,10 грн.;
- від 12.12.2018 №0240895005 на суму 47,40 грн.;
- від 10.12.2018 №0087885305 на суму 10,87 грн.;
- від 10.12.2018 №0087835305 на суму 12,27 грн.;
- від 10.12.2018 №0087805305 на суму 60,92 грн.;
- від 10.12.2018 №0087855305 на суму 12,48 грн.;
- від 10.12.2018 №0087865305 на суму 64,56 грн.;
- від 10.12.2018 №0087875305 на суму 25,60 грн.;
- від 30.01.2019 №0005335505 на суму 293,10 грн.;
- від 12.02.2019 №0008445605 на суму 59,40 грн.;
- від 12.02.2019 №0008505605 на суму 195,43 грн.;
- від 12.02.2019 №0008535605 на суму 5,11 грн.;
- від 12.02.2019 №0008485606 на суму 9,78 грн.;
- від 12.02.2019 №0008575605 на суму 7,87 грн.;
- від 12.02.2019 №0008515605 на суму 15,17 грн.;
- від 12.02.2019 №0008565605 на суму 145,68 грн.;
- від 12.02.2019 №0008475605 на суму 25,88 грн.;
- від 12.02.2019 №0008495606 на суму 23,93 грн.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, ідентифікаційний код 39393260) понесені АТ "Укрпошта" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко