26 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/455/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач або Департамент), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову, яка оформлена листом №Ф-1797/0-04/01 від 16.03.2020 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки громадянином ОСОБА_1 площею 0,0692 га, кадастровий номер №7310136300:23:001:0331, цільове призначення: 1.8 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки громадянином ОСОБА_1 площею 0,0692 га, кадастровий номер №7310136300:23:001:0331, цільове призначення: 1.8 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться адресою АДРЕСА_1 .
1.3. Ухвалою суду від 02.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. 06.03.2020 року позивач звернувся із заявою про видачу будівельного паспорта для забудови належної йому на праві власності земельної ділянки, однак листами від 16.03.2020 року №Ф-1797/0-04/01 Департаментом повідомлено, що видати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку не представляється можливим, оскільки земельна ділянка належить до території громадського призначення, а відтак у вказаній зоні будівництво індивідуальних житлових будинків не передбачено.
2.2. Таку відмову відповідача позивач вважає незаконною, оскільки порушує конституційне право власності та створює перешкоди в його законній реалізації.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. В обґрунтування позовних вимог у поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:23:001:0331, площею 0,0692 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЕ№305304, виданого 04.03.2009 року Управлінням Держкомзему у м. Чернівці.
3.2. Для покращення житлових умов та наміром здійснити будівництво власного житлового будинку позивач замовив ескізні матеріали на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із усіма необхідними додатками. Згідно висновку ескізних намірів забудови: технічні рішення, які прийняті в ескізних кресленнях по об'єкту, відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил, що забезпечують безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію об'єкта при дотриманні даних заходів.
3.3. У березні 2020 року позивач звернувся до відповідача щодо видачі будівельного паспорту для будівництва індивідуального житлового будинку на належній йому на праві власності земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , додавши всі необхідні документи.
3.4. 16.03.2020 року відповідач своїм листом №Ф-1797/0-04/01 від 16.03.2020 року відмовив у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку. Повідомивши при цьому, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці» затвердженої рішенцям 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03/2014 року №1171, в складі якої розроблено план зонування території міста, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:23:001:0331 належить до території громадського призначення, у вказаній зоні будівництво індивідуальних житлових будинків не передбачено.
3.5. Проте, відмова відповідача у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку на належній позивачу земельній ділянці порушує його право, як власника земельної ділянки, на забудову цієї ділянки відповідно до її цільового призначення.
Позиція відповідача
3.6. 22.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивача просить відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
3.7. Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста Чернівці, земельна ділянка на АДРЕСА_1 , розміщена на території громадського призначення (Г-4 - культурно-спортивна зона).
3.8. Згідно викопіювання з генерального плану м.Чернівців та викопіювання з схеми зонування території м. Чернівці (складова генплану), у вищезазначеній зоні Г-4 серед переважних, супутніх і допустимих видах забудови, будівництво житлових будинків не передбачено.
3.9. Згідно частин 1, 2, 8 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
3.10. А тому, представник відповідача зазначає, що обов'язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
3.11. Пунктом 2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
3.12. Згідно із частиною 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
3.13. За наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
3.14. Відтак, представник позивача вважає, що відповідач відмовляючи у наданні будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, оскільки планом зонування території м. Чернівців не передбачено на місцевості де знаходиться земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 , будівництво індивідуального житлового будинку.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№305304, виданого 04.03.2009 року Управлінням Держкомзему у м. Чернівці, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:23:001:0331, площею 0,0692 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 12).
5.2. 06.03.2020 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельних ділянок загальною площею 0,0692 га, посвідченої державним актом про право власності, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с. 38).
5.3. За результатами розгляду заяви Департаментом надана відповідь, яка оформлена листом від 16.03.2020 року №Ф-1797/0-04/01, якою позивачу повідомлено, про те, що надати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , не представляється можливим, зокрема, через те, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:23:001:0331 належить до території громадського призначення (Г-4 - культурно-спортивна зона). У вказаній зоні будівництво індивідуальних житлових будинків не передбачено (а.с. 11, 39).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Так, предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту у видачі позивачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, яка оформлена листом від 16.03.2020 року №Ф-1797/0-04/01. Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеним діям Департаменту оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.2. Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
6.3. Відповідно до положень статті 27 вказаного Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі (частина 1 статті 27 Закону № 3038-VI).
6.4. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника (частина 2 статті 27 Закону № 3038-VI).
6.5. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 статті 27 Закону № 3038-VI).
6.6. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4 статті 27 Закону № 3038-VI).
6.7. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (діла - Порядок № 103). Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
6.8. Відповідно до пункту 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.
6.9. Згідно пункту 2.1. Порядку № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
6.10. Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (пункт 2.3. Порядку № 103).
6.11. Разом з цим, вказаним Порядком визначено також підстави, за яких замовнику повертається поданий до уповноваженого органу містобудування та архітектури пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін. Так, згідно пункту 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
6.12. Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання (пункт 2.5 Порядку №103).
6.13. Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року № 2780-XII (далі - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
6.14. У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
6.15. Згідно частини 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
6.16. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
6.17. План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI).
6.18. За змістом частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
6.19. При цьому, відповідно до частини 1 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, а згідно пункту 1 частини 3 цієї ж статті Закону №3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень про планування і забудови території.
6.20. Згідно частини 2 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
6.21. Отже, з викладеного слідує, що як генеральний план населеного пункту, так і план зонування території розробляються з врахуванням інтересів людини та попередніх рішень про планування і забудови території.
6.22. До того ж, в силу приписів частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.
6.23. Відтак, аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про те, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
6.24. Відтак, за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
6.25. Як встановлено судом, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:23:001:0331, площею 0,0692 га, що розташована за адресою:
АДРЕСА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№305304 від 04.03.2009 року отримано ОСОБА_1 на підставі рішення 34 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 27.11.2008 року №740.
6.27. Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців», затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста Чернівців, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:23:001:0331, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить до території громадського призначення (Г-4 - культурно-спортивна зона) (а.с. 40-41).
6.28. Вказане також підтверджується листом Департаменту від 16.03.2020 року №Ф-1797/0-04/01 (а.с. 11, 39).
6.29. Так, згідно пояснювальної записки плану зонування території міста Чернівців, Г-4 -культурні та спортивні зони - призначаються для розташування великих спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів, стадіонів тощо (а.с. 42 зворотній бік - 43).
6.30. Враховуючи вищенаведене та те, що планом зонування території міста Чернівців передбачено на місцевості де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати індивідуальний житловий будинок, зведення великих спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів, стадіонів тощо, суд вважає, що у відповідача, як у суб'єкта владних повноважень, відсутні підстави для видачі позивачу будівельного паспорта, а відтак, відмовляючи у наданні будівельного паспорта, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
6.31. На думку суду, оспорюване рішення відповідача, а саме відмова у наданні будівельного паспорта, яка оформлена листом №Ф-1797/0-04/01 від 16.03.2020 року, прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
6.32. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.07.2019 року у справі №520/8970/18, від 28.10.2019 року у справі №840/4909/17 та від 27.02.2020 року, №640/8241/17
6.33. До того ж, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Стретч проти Сполученого Королівства» та «Ісмаїлов проти Російської Федерації» наголошує на одному з обов'язкових критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном - його «пропорційності», «справедливій рівновазі» між суспільним та приватним інтересами. Складові цього критерію не є універсальними (абсолютними), оскільки не існує чіткого, виключного переліку обставин, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення цієї «справедливої рівноваги».
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7.2. Відповідачем доведено суду правомірність відмови позивачу у видачі будівельного паспорта, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування відмови у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, яка оформлена листом Департаменту №Ф-1797/0-04/01 від 16.03.2020 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
7.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7.3. Відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у видачі будівельного паспорта, натомість останнім не доведено суду її протиправності, а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
7.4. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
7.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
7.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
7.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини третьої цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією №25115292 від 25.03.2020 року (а.с. 4).
8.3. Однак, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не компенсує позивачу та не стягує на його користь ці витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (59040, Чернівецька обл., Сторожинецький район, с. Михальча, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ 23245721).
Суддя О.В. Анісімов