запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/300/20Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю.
Єдиний унікальний №334/514/20Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
15 травня 2020 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Юсубова Едуарда Сергійовича на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 квітня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 24.01.2020 року об 11 год. 38 хв. в м.Запоріжжі по вул.Михайлова, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ-DAEWOO» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
В апеляційній скарзі захисник Юсубов Е.С. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтував тим, що поліцейський не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того захисник зазначає, що в матеріалах справи містяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте вважає данні пояснення неналежними та недопустимими доказами з огляду на те, що з пояснень свідків вбачається, що вони всі написані поліцейським власноручно та містять абсолютно однакову ідентичну інформацію, що унеможливлює суд встановити дійсні та об'єктивні обставини справи.
Крім того, поліцейськими не було встановлено особи свідків, невідомо чи дійсно це їх дані чи ні, чи є вони повнолітніми чи ні, не встановлено чи є вони працівниками правоохоронних органів чи відносяться до категорії осіб, яких заборонено допитувати в якості свідків. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності свідків. При цьому, вказуючи на доведення провини поясненнями, суддя не зазначив пояснення яких осіб він приймає до уваги. Більш того, матеріали справи взагалі не мають відомостей щодо залучення свідків у даній справі і їх письмових пояснень. Письмові пояснення вказаних свідків, зміст яких він заперечує, за даних обставин не можуть бути прийняті в основу рішення про винуватість, оскільки суд позбавлений можливості заслухати та перевірити пояснення із дотриманням принципу безпосередності шляхом їх сприйняття у судовому засіданні.
В матеріалах справи міститься відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції. Надані відеозаписи є частковими, неповними та такими, що зазнавали втручання, оскільки вони не відповідають вимогам вищевказаної інструкції, а отже неналежними доказами.
Щодо направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що в направленні на огляд, яке, він підкреслює, не складалося під час винесення протоколу, всупереч вимог чинного законодавства, було видано на адресу КУ «ЗОКНД», який не є найближчим закладом від місця складення протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки найближчим закладом був саме КУ «Запорізька ЦРЛ» (м.Запоріжжя, вул.Лікарняна, 18).
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений повісткою 28 квітня 2020 року та через свого захисника, який також був повідомлений телефонограмою. У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, постанову судді та апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №271846 від 24 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, в якому викладені ознаки наркотичного сп'яніння та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров'я не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився;
- письмовим рапортом інспектора патрульної поліції Лукіна М.М. який пояснив, що під час несення служби разом з молодшим лейтенантом поліції Нестеренком В.В. по вул.Михайлова, 19 в м.Запоріжжя ними був зупинений транспортний засіб «ЗАЗ-Daewoo Т13110» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Зі змісту відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що під час несення служби екіпажем патрульної поліції був зупинений автомобіль «ЗАЗ-Daewoo Т13110» під керуванням водія ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, виявленим працівником поліції під час спілкування з водієм, що було підставою для вимоги працівників поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі з оформленням відповідного направлення до КУ ЗОНД, на що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відповів відмовою.
Відповідно до п.п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апелянта проте, що під час складання протоколу інспектором не виносилося направлення на огляд до медичного закладу та направлення було виписано невідомим поліцейським; ОСОБА_1 був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд; що в направленні на огляд, яке, він підкреслює, не складалося під час винесення протоколу, всупереч вимог чинного законодавства, було видано на адресу КУ «ЗОКНД», який не є найближчим закладом від місця складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки найближчим закладом був саме КУ «Запорізька ЦРЛ» (м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, 18), також є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки направлення, яке міститься в матеріалах справи, на огляд до установи КУ ЗОНД ЗОР, не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі у присутності двох свідків, зазначено також прізвища, ім'я та по батькові свідків, їхні адреси та наявні в протоколі підписи свідків.
Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а згідно п.8 вищевказаного Порядку, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.
Аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду, але такої згоди, як свідчать матеріали справи та відеозапис з нагрудної відеокамери (відео реєстратора) поліцейського патрульної поліції, ОСОБА_1 , не надавав.
Доводи апелянта щодо неналежності пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якості доказів, оскільки вони всі написані поліцейським власноручно та містять абсолютно однакову ідентичну інформацію, що унеможливлює суд встановити дійсні та об'єктивні обставини справи; поліцейськими не було встановлено особи свідків, невідомо чи дійсно це їх дані чи ні, чи є вони повнолітніми чи ні, не встановлено чи є вони працівниками правоохоронних органів чи відносяться до категорії осіб, яких заборонено допитувати в якості свідків, також не є обґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи і суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до такого висновку, що даний протокол відповідає вимогам ст. ст.254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ставити під сумнів які підстав не вбачається, встановлено, що обидва були свідками того, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, що також підтверджується відеозаписом на диску з камери патрульного поліцейського, доданого до матеріалів справи, де патрульний поліцейський звертає увагу на те, що присутні свідки. Зазначені пояснення є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.
Доводи апелянта про те, що надані відеозаписи є частковими, неповними та такими що зазнавали втручання, оскільки вони не відповідають вимогам вищевказаної інструкції, а отже неналежними доказами, також є необґрунтованими, оскільки той зміст, який міститься на диску з нагрудної камери поліцейського є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, то вони також не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять в собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в тому числі через його невідповідність нормам чинного законодавства, порушення яких призвело або могло призвести до неправильного застосування норм процесуального або матеріального права, як про це безпідставно зазначається в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов'язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У зв'язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Юсубова Едуарда Сергійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 334/514/20