06 травня 2020 року Справа № 280/4978/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної організації «Комбінат «Зірка»
до 1. Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації
2. Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний екологічний центр»
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної організації «Комбінат «Зірка» (далі - позивач) до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний екологічний центр» (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у реєстрації звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДО «Комбінат «Зірка» від 06.09.2019 №1459/02.1-22/04.1; зобов'язати відповідача зареєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач неодноразово подавав до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Державній організації «Комбінат «Зірка», виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний екологічний центр", проте відповідач 1 відмовляв у його реєстрації із посиланням на невідповідність звіту вимогам чинного законодавства. Позивач вважає таку відмову протиправною, та наголошує, що реєстрація звіту є адміністративною послугою, відповідальність за зміст такого звіту несе його виконавець та замовник, а відповідач 1 не наділений повноваженнями щодо перевірки змісту звіту на наявність помилок. З урахуванням викладеного, посилаючись на норми Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 N 7 просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито провадження у справі №280/4978/19 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.11.2019.
Відповідач 1 позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 14.11.2019 №47693) посилається на те, що Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації не відмовляв Державній організації «Комбінат «Зірка» у реєстрації звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, а лише повертав його на доопрацювання. Також зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» внесено зміни до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», та відповідно до вказаних змін повноваження від територіальних управлінь Міністерства охорони навколишнього природного середовища передано до обласних державних адміністрацій. Крім того, одним із документів, необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є Звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Таким чином, порушення вимог Інструкції від 10.02.1995 N 7 під час складання звіту призводить до відображення в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди, недостовірної інформації. З урахуванням викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.
Протокольною ухвалою суду від 14.11.2019 відкладено підготовче засідання до 10.12.2019.
06.12.2019 від третьої особи надійшли пояснення на відзив (вх. №51552), в яких зазначено, що спірний звіт подавався відповідачу неодноразово, проте конкретних детальних зауважень щодо нього не надано. Також вказано, що функції державного нагляду та контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства України, достовірності та відповідності даних у дозвільних документах належать виключно Держекоінспекції. Звідси, вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим.
Ухвалою суду від 10.12.2019, за клопотанням представника відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 15.01.2020.
Ухвалою суду від 15.01.2020 провадження у справі зупинено до 06.02.2020, за клопотанням представників сторін, для надання часу для примирення.
Ухвалою суду від 06.02.2020 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 06.02.2020, за клопотанням представника позивача, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації; розгляд адміністративної справи розпочато спочатку; відкладено підготовче засідання до 05.03.2020.
27.02.2020 від представника позивача надійшла заява (вх. №9229) про зміну позовних вимог, в якій позивач викладає позовні вимоги у наступній редакції: визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації щодо відмови у реєстрації звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДО «Комбінат «Зірка» від 06.09.2019 №1459/02.1-22/04.1; зобов'язати Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації зареєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка»; зобов'язати Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації в 30 денний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.
03.03.2020 від представника Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10217), аналогічний за змістом відзиву Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації. Крім того, у відзиві зазначено, що у випадку задоволення позову та зобов'язання відповідача зареєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка» суд фактично візьме на себе дискретні повноваження суб'єкта владних повноважень - відповідача 2. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 05.03.2020 прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог та ухвалено розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 05.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 31.03.2020.
Ухвалою суду від 31.03.2020, за клопотанням відповідача 2, відкладено судове засідання до 29.04.2020.
На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 1 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Державна організація «Комбінат «Зірка» (код ЄДРПОУ 14373271) 05.06.1997 зареєстровано у якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є складське господарство (код КВЕД 52.10).
05.03.2018 між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний екологічний центр» (Виконавець) укладено Договір на створення (передачу) науково - технічної продукції №12/01/18, відповідно до якого в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з розробки (створення) й оформлення науково - технічної продукції (код за ДК 021:2015-73110000-6), а саме Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, на промисловий майданчик, розташований за адресою: 69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127. Виконавець здійснює технічний супровід науково - технічної продукції до моменту отримання Замовником дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (п. 1.1, 1.2 Договору).
На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний екологічний центр» виконано Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Державній організації «Комбінат «Зірка» (надалі - звіт).
Супровідним листом від 26.12.2018 №246 вказаний звіт направлено до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації для реєстрації.
Як вбачається із листа відповідача 1 від 28.01.2019 №2454/02.1-22/04.1, звіт повернуто позивачу на доопрацювання, із посиланням на його невідповідність п. 1.10, 1.11; пп. 2.4.1, 2.4.2; пп. 2.5.1, 2.5.2; п. 2.7; п. 2.3 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 N 7 (далі - Інструкція №7). Крім того повідомлено, що рішення щодо реєстрації звіту прийматиметься після надання висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи та усунення невідповідностей зазначеного звіту вимогам Інструкції №7.
В подальшому, супровідними листами від 06.02.2019 №52, від 10.04.2019 №56, від 30.05.2019 №162, від 07.08.2019 №300 позивач повторно направляв спірний звіт на реєстрацію, проте листами відповідача 1 від 19.03.2019 №431/02.1-22/04.1, від 10.05.2019 №763/02.1-22/04.1, від 01.07.2019 №1013/02.1-22/04.1, від 06.09.2019 №1459/02.1-22/04.1 звіт повертався на доопрацювання з мотивів невідповідності вимогам Інструкції №7.
Не погоджуючись із відмовою у реєстрації спірного звіту, Державна організація «Комбінат «Зірка» звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII.
За визначенням статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
При цьому, інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря (пп. 1.14.2 п. 1.14 Інструкції №7).
Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки (ч. 1 статті 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
За правилами статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Пунктом ї) частини першої статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII передбачено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Статтею 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та з метою удосконалення розробки екологічних нормативів наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 N 7 затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.
Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі Інструкція) містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей (пункт 1.1 Інструкції №7).
Відповідно до п. 1.2 Інструкції №7 в Інструкції узагальнені та викладені основні вимоги до, зокрема, оформлення звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
За правилами пункту 1.9 Інструкції №7 відповідальність за достовірність результатів, повноту і якість інвентаризації, а також за якість представленого звіту несе організація, яка виконувала дану роботу.
Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т.д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Пунктом 1.10 Інструкції №7 встановлено, що матеріали звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин затверджуються керівником підприємства, для якого виконується інвентаризація, відповідним записом і печаткою на звіті (додаток N 1).
Матеріали звіту по інвентаризації викидів, з моменту затвердження його керівником підприємства, зберігаються на підприємстві до проведення наступної інвентаризації. За результатами проведеної вибіркової інвентаризації, у випадку необхідності, вносяться відповідні зміни в матеріали повної інвентаризації викидів підприємства.
Згідно вимог пункту 1.11 Інструкції №7 звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин подається в Мінприроди (суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до першої групи), обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи) для реєстрації у вигляді роздрукованого звіту (один примірник) та в електронній формі.
Вимоги до змісту звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві викладено у пункті 2 Інструкції № 7.
Так, звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати такі розділи: відомості про підприємство; загальна частина; об'ємно-планувальні рішення промплощадки; характеристика джерел утворення забруднюючих речовин; характеристика джерел викидів забруднюючих речовин; характеристика газоочисних установок; характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв; висновки та рекомендовані заходи по експлуатації і наладці технологічного обладнання та газоочисних установок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання вищенаведених законодавчих приписів, подав Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації для реєстрації Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Державній організації «Комбінат «Зірка», проте відповідач 1 неодноразово повертав його на доопрацювання з мотивів невідповідності вимогам Інструкції №7.
Вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Разом із тим, відповідач 1, на якого, як на суб'єкт владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій/бездіяльності, не надав жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності не реєстрації спірного звіту.
Так, відповідачем 1 та відповідачем 2 не надано жодного посилання на конкретну норму права, якою б прямо передбачалося право відповідача 1 повертати спірний звіт на доопрацювання та надавати оцінку такому звіту, а також не здійснювати дій щодо його не реєстрації з мотивів невідповідності Інструкції №7.
Відповідачами не доведено, що Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації має право здійснювати охорону навколишнього природного середовища саме у формі не реєстрації Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
Крім того, у відповідь на скаргу позивача Запорізька обласна державна адміністрація листом від 13.01.2020 №12587/08-39 підтвердила, що Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, повертаючи звіт ДО «Комбінат «Зірка» на доопрацювання, вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом.
Стосовно посилань відповідачів на те, що порушення вимог Інструкції від 10.02.1995 N 7 під час складання звіту призводить до відображення в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди, недостовірної інформації, суд вважає за необхідне наголосити, що предметом розгляду даної адміністративної справи є питання правомірності не реєстрації спірного звіту; інші питання, які не є предметом розгляду даної справи, в тому числі і питання можливості в майбутньому отримати позивачем дозвіл на викиди забруднюючих речовин на підставі, серед іншого, і спірного звіту, судом не досліджуються.
Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 ч. 2 ст. 245); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 1 ст. 245).
Суд дійшов висновку, що відповідач 1, не зареєструвавши спірний звіт, допустив протиправну бездіяльність, проте не приймав жодних рішення про відмову у такій реєстрації.
Тому, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації щодо відмови у реєстрації звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДО «Комбінат «Зірка» від 06.09.2019 №1459/02.1-22/04.1 суд відмовляє.
Проте, за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що відповідачем 1 не доведена правомірність своєї бездіяльності в спірних правовідносинах, а тому, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах від порушень з боку відповідачів, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не реєстрації Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка».
Стосовно посилань відповідача 2 на те, що у випадку задоволення позову та зобов'язання відповідача зареєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка» суд фактично візьме на себе дискретні повноваження суб'єкта владних повноважень - відповідача 2 суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, відповідачами не доведено існування правових підстав для не реєстрації спірного звіту з мотивів його невідповідності вимогам Інстукції №7. Якщо ж такі підстави відсутні, орган повинен вчинити дії щодо реєстрації такого звіту, тобто вибір між декількома можливими правомірними діями в даному випадку відсутній. Звідси, зазначені повноваження не є дискреційними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При вирішенні вказаного спору, суд не перебирає на себе властиві суб'єкту владних повноважень функції, а лише надає правову оцінку спірним правовідносинам і визначає належний спосіб захисту з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, який сприятиме повному захисту порушеного права та інтересу позивача.
Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що пунктом 5 розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2019 за № 588 «Про зміну штатної чисельності структурних підрозділів обласної державної адміністрації» зобов'язано припинити шляхом ліквідації з 01.02.2020 діяльність Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, функції якого передаються до Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.
Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 21.01.2020 № 24 затверджено Положення про Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, яке введено в дію з 01.02.2020, а розпорядження від 06.03.2019 р. за № 115 «Про затвердження Положення про Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної» втратило чинність.
За таких обставин, враховуючи, що функції відповідача 1 передано до Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля ЗОДА, суд вважає за можливе, враховуючи неодноразове необґрунтоване повернення спірного звіту на доопрацювання, для повного та всебічного захисту прав позивача та остаточного вирішення спору між сторонами, задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації зареєструвати звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДО «Комбінат «Зірка».
Стосовно зобов'язання Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації в 30 денний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішенняслід зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конструкція вказаної правової норми свідчить про те, що це є правом суду, а не імперативним обов'язком.
З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав в даному випадку для застосування ст. 382 КАС України.
Крім того, гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України
Таким чином, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Державної організації «Комбінат «Зірка».
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що передумови для виникнення спірних правовідносин створено саме відповідачем 1, то судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Державної організації «Комбінат «Зірка» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації щодо не реєстрації Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Державній організації «Комбінат «Зірка».
3. Зобов'язати Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; код ЄДРПОУ 00731270) зареєструвати Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на Державній організації «Комбінат «Зірка».
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок присудити на користь Державної організації «Комбінат «Зірка» (69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127; код ЄДРПОУ 14373271) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; код ЄДРПОУ 38731918).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 06.05.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко