Рішення від 22.05.2020 по справі 300/686/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2020 р. справа № 300/686/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовані тим, ОСОБА_1 двічі зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 22 роки 6 місяців. Позивач з посиланням на рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2020 від 23.01.2020, вказує, що така відмова є протиправною, внаслідок чого, просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні з 15.05.2019 року пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити їй з 15.05.2019 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.31-32).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 21.04.2020 року по 14.05.2020 року перебував у відпустці, у зв'язку з чим, 30-денний строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.04.2020 року (а.с.36-39), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що відповідно до частини 2 статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу у період з 1 квітня 2019 року по 31.03.2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок. Зазначила, що згідно наданих позивачкою документів для призначення пенсії її загальний стаж становить 20 років 2 місяці 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії. Щодо рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/, то вказаним рішенням не внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та немає порядку виконання даного рішення. Після внесення відповідних змін, пенсія за віком за Списком № 2 призначатиметься з урахуванням змін до чинного законодавства. Таким чином, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.05.2019 року звернулася до Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Листом Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.08.2019 року № 87 повідомлено, що згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 2 місяці 1 день, в тому числі - 11 років 10 місяців 3 дні, та, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 22 роки 6 місяців прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком № 2 (а.с.22-24).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, 18.02.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила переглянути подані нею документи для призначення пенсії та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, посилаючись на рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) (а.с.16).

Листом від 04.03.2020 року № 434-535/Г-03/8-0900/20 відповідач, зіславшись на положенння статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повідомив, що право на відповідну пільгову пенсію належить працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списокм № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінкам по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно при досягненні ними віку 50 років і за наявності страхового стажу не менше 22 роки 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно з наданими до сервісного центру документами, страховий стаж позивача становить 20 років 2 місяці, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 11 років 10 місяців, внаслідок чого, у неї немає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 повідомлено, що вказаним рішенням не внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та немає порядку виконання даного рішення. Після внесення відповідних змін, пенсія за віком за Списком № 2 призначатиметься з урахуванням змін до чинного законодавства (а.с.12-13).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Конституційний Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: "1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах…".

Конституційний суд України у пункті 3 резолютивної частини рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно положень статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 7 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 15.05.2019 року відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідачем не заперечується, що станом на 15.05.2019 року позивач досягнула 50 років і має стаж роботи за Списком №2 11 років 10 місяців 3 дні та загальний страховий стаж 20 років 2 місяці 1 день.

Відтак, враховуючи чинну на момент звернення позивача із заявою, редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо посилання відповідача на положення статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як на спеціальну норму, відповідно до якої врегульовані правовідносини, що стосуються пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, визначення права на пенсію віком на пільгових умовах та за вислугу років, суд вказує на наступне.

11.10.2017 року набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який доповнив ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, і статтею 114, пункт 2 частини 2 якої передбачає право працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші, зокрема, після досягнення ними віку 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

З огляду на викладене, положення статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по-різному врегульовують загальний стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії.

Водночас, відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Враховуючи викладене а також те, що ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", тобто станом на 11.10.2017 року мала: 50 років, страховий стаж 20 років 2 місяці 1 день, в тому числі пільговий - 11 років 10 місяців 3 дні, відтак позивачу необхідно призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 15.05.2019 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 15.05.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), серед інших, строки, визначені статтею 295 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Панікар І.В.

Попередній документ
89387650
Наступний документ
89387652
Інформація про рішення:
№ рішення: 89387651
№ справи: 300/686/20
Дата рішення: 22.05.2020
Дата публікації: 25.05.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них