Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Провадження № 2/279/38/20
Справа № 279/4858/18
14.05.2020 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі головуючого судді Шульги О.М.,
з секретарем Башинською Н.М.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача Дубенчука М.В.
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/4858/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, -
17.10.2018 року позивач звернулась до суду з позовом, вимоги за яким уточнила шляхом подання позовної заяви 18.02.2019 року (а.с.56) в якому зазначила, що приблизно в 2001 році познайомилась з ОСОБА_5 . Разом з останнім почали проживати як чоловік та дружина. Спочатку проживали з ним по різним адресам, а 14.12.2005 року купили квартиру АДРЕСА_1 , де проживали разом і в якій вона проживає на сьогоднішній день. За період спільного проживання з ОСОБА_5 у них народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час реєстрації народження якої запис про батька в книзі реєстрації було вчинено відповідно до ст.135 ч.1 Сімейного кодексу. Після народження дитини ОСОБА_5 визнавав себе батьком, допомогав у вихованні та утриманні дитини, так як разом вони вели спільне господарство, дитина проживала разом з ними, про що свідчать спільні фотокартки. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Вона разом з дитиною проживали з ОСОБА_5 до дня його смерті. Встановлення факту батьківства їй необхідно для оформлення (реалізації) спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , а саме квартири АДРЕСА_1 та транспортного засобу. У зв'язку з цим відповідачем у справі є ОСОБА_3 , яка є рідною матір'ю ОСОБА_5 і не визнає його батьківство відносно ОСОБА_6 , в інтересах якої нею подано заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Рішенням суду просить встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 являвся рідним батьком ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала і просила задовольнити. Позивач зазначила, що і на даний час продовжує фактично проживати в квартирі АДРЕСА_1 . Вказала, що ОСОБА_5 робив їй пропозицію про шлюб, однак вона відмовилась від реєстрації оскільки не хотіла втрачати пільги, які має згідно законодавства для загиблих (померлих ) ветеранів війни. Дитина також записувалась на підставі її заяви для отримання соціальних виплат.
Сторона відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивач не надала доказів про те, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , мала з останнім спільний бюджет. Дійсно в справі призначались генетичні експертизи, які встановили співпадіння у спорідненості, однак із-за відсутності доказів на вищезазначені обставини, висновки експертиз мають рекомендаційний характер і повинні враховуватись з іншими доказами, виходячи з норм законодавства, які пов'язують такі обставини з врахуванням дати народження дитини, тобто регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю, а не нормами Сімейного кодексу. ОСОБА_3 вказала, що декілька разів бачила позивачку коли приходила до сина, однак не вважає, що вони спільно проживали, оскільки син мав багато дівчат жодна з яких чомусь не завагітніла від нього. Крім того, її син перехворів "свинкою", тому вважає, що взагалі не міг мати дітей.
Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку ОСОБА_6 . Реєстрація народження вказаної дитини була проведена зі слів матері, прізвище дитини було записано за прізвищем матері " ОСОБА_1 ".
17.10.2018 року позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту батьківства, який необхідний для реалізації спадкових прав ОСОБА_6 в інтересах якої подано заяву про прийняття спадщини до органів нотаріату.
При встановленні факту батьківства суди мають керуватися вимогами постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання дитини.
Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема, ч.2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 СК України).
Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Якщо факт батьківства надає право на спадкування за законом, то до участі у справі мають бути залучені усі заінтересовані особи (спадкоємці).
Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України .
Відповідно до положень ст. 53 КпШС України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна ( піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів ( відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
При розгляді справи повинні враховуватись інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Ухвалами суду від 16.04.2019 року та від 31.01.2020 року за клопотаннями як сторони позивача так і сторони відповідача у справі призначались судово-генетичні експертизи.
Висновком від 08.08.2019 року за №19/10/1-275/СЕ/19 встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_1 . Ймовірність даної події складає 99, 99%.
Висновком генотипоскопічного дослідження від 20.03.2020 року №25923 встановлено, що біологічне батьківство сина донора зразка Передбачувана бабуся " ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 " по відношенню до донора зразка Дитина " ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 " не виключається. Ймовірність того, що отриманий результат не являється слідством випадкового збігу індивідуальних ознак неродинних осіб, складає 99, 9744%.
Вказане свідчить про те, що біологічне батьківство ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 практично доведено.
Крім висновків зазначених експертиз на обгрунтування позовних вимог позивач також надала суду копії світлин із сімейного архіву, які вказують на наявність сімейних стосунків між зображеними на них особами, проведення сімейного відпочинку, відвідування родичів, спільне святкування певних подій в різний період часу.
Надані стороною відповідача світлини вказують на те, що вони зроблені набагато раніше від фото наданих позивачем, на яких син відповідачки зображений в значно молодшому віці, що ніяким чином не спростовує доводів позивача.
Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано стороною відповідача, ОСОБА_5 проживав до дня смерті за адресою : АДРЕСА_1 , де продовжує проживати позивач з дочкою.
За життя ОСОБА_5 не порушував питання про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з належного йому на праві власності житлового приміщення, що вказує на те, що визнавав останніх членами своєї сім'ї.
Невизнання відповідачем даного позову може бути пов'язано зі спадкуванням майна, у зв'язку з тим, що вказана квартира входить до спадкової маси з приводу якої між сторонами наявний спір, оскільки відповідач має бажання одноособово успадкувати зазначене нерухоме майно.
Згідно ст.10 ЦПК України суд при розгляді справ застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Вищевказані висновки експертиз стороною відповідача не спростовані, будь-яких клопотань з цього приводу не заявлено.
Таким чином, вище зазначені документи та інші надані позивачем докази дають підстави визнати доведеним факт встановлення батьківства ОСОБА_5 щодо народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 дочки ОСОБА_6 .
З врахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України з урахуванням наявних в справі доказів щодо їх розміру.
Керуючись ст.ст. 4,10,76 - 89, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.53 КЗпШС, постановою Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення",
Позов задовольнити.
Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являвся батьком ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати в розмірі 7614 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача - Дубенчук Михайло Вікторович , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ЖТ № 001122, видане 31.10.2019 року на підставі рішення ради адвокатів Житомирської області від 25.09.2019 року №28/2.
Відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник відповідача - ОСОБА_4 , місце знаходження : АДРЕСА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 , видане Радою адвокатів Житомирської області 24.03.2016 року.
Суддя:
Повний текст рішення складено 21.05.2020 року