проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про зупинення апеляційного провадження по справі
19.05.2020 Справа № 922/1117/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Полупан Ю.В.,
за участі представників:
позивача (Харківської міської ради) - Ворожбянов А.М., посвідчення № 1787, яке дійсне до 31.12.2020;
відповідача (ФОП Гасанова Чінгіз Саяд огли) - адвокат Безкровний М.Г., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1766 від 29.08.2012, ордер серія АХ № 1007903 від 05.05.2020;
скаржника ( Реджепа Челікчі ) - адвокат Петров О.Ю., договір про надання правової допомоги № 32-02/2020 від 22.02.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5119 від 29.08.2018, ордер серія АН № 1009958 від 28.02.2020;
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу СПД за законодавством Турецької Республіки Реджепа Челікчі (вх. № 765Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 24 травня 2017 року по справі № 922/1117/17 (повний текст складено 29.05.2017)
за позовом Харківської міської ради, м. Харків;
до Фізичної особи-підприємця Гасанова Чінгіз Саяд огли, м. Харків;
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,
У квітні 2017 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Гасанова Чінгіз Саяд огли про розірвання договору оренди землі від 31.03.2004, укладеного між позивачем та відповідачем та зареєстрованого в Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 31.03.2004 № 6346/04, та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,0789 га по вул. Клочківській, 148-А, у м. Харкові , територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, з приведенням її в придатний для подальшого використання стан.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 31.03.2004, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 31.03.2004 № 6346/04, укладений Харківською міською радою та ФОП Гасановим Чінгіз Саяд огли. Зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку, загальною площею 0,0789 га по вул. Клочківській, 148-А, у м. Харкові , територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її в придатний для подальшого використання стан.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17.
15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
05.06.2018 ФОП Гасанов Чінгіз Саяд огли звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 у справі № 922/1117/17 в задоволенні заяви відмовлено. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17 залишено без змін.
02.03.2020 до Східного апеляційного господарського суду звернувся СПД за законодавством Турецької Республіки Реджеп Челікчі з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17 на підставі ст. 272 Господарського процесуального кодексу України. Просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення місцевого господарського суду, рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обгрунтування апеляційної скарги апелянт - Реджеп Челікчі посилається на те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та інтереси, проте до участі у справі його судом не залучено та не повідомлено йому про розгляд справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 у справі № 922/1117/17 задоволено клопотання СПД за законодавством Турецької Республіки Реджепа Челікчі про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1117/17, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для надання відзивів на апеляційну скаргу, заяв та клопотань по апеляційній скарзі, призначено розгляд апеляційної скарги на 12.05.2020 о 10:30 год.
Позивач - Харківська міська рада засобами поштового зв'язку подав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4261 від 06.05.2020), в якому не погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, позивач подав клопотання (вх. № 3115 від 31.03.2020) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою СПД за законодавством Турецької Республіки Реджепа Челікчі, з посиланням на те, що оскаржуваним рішенням суду не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника.
Відповідач - ФОП Гасанов Чінгіз Саяд огли також подав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4296 від 07.05.2020), в якому вважає доводи апелянта обгрунтованими, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судових засіданнях 12.05.2020 та 14.05.2020 оголошено перерви до 14.05.2020 о 12:00 год. та до 19.05.2020 о 09:45 год. відповідно.
В судовому засіданні 19.05.2020 представник скаржника - Реджепа Челікчі подав клопотання, в якому просить зупинити апеляційне провадження по справі № 922/1117/17 до прийняття рішення Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду по справі № 904/897/19, з посиланням на те, що Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду в справі № 904/897/19 вирішується, зокрема питання щодо визначення ознак порушеного права апелянта, який не приймав участі в розгляді справи попередніми інстанціями.
Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про його задоволення, зважаючи на наступне.
На розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду знаходиться касаційна скарга Компанії "ІНТЕРНЕШНЛ ТРАНЗИТ С.А.Л. (ОФШОР)" (INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE), яка не була залучена до участі в справі, на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2019 у справі № 904/897/19 за позовом ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" про визнання недійним договору купівлі-продажу.
Зазначену касаційну скаргу ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/897/19 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв'язку з тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому судовому рішенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 905/943/18.
Передаючи справу № 904/897/19 на розгляд об'єднаної палати Касаційний господарський суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Постановою Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 905/943/18 залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою особи, яка вважала, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішується питання, яке стосується її інтересів.
У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
За висновком Верховного Суду, рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Відмовляючи в задоволенні касаційної скарги, Верховний Суд у зазначеній постанові виходив з того, що ні мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, ні її резолютивна частина не містять жодних висновків щодо скаржника, про зобов'язання вчинити будь-які юридично значимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору, а матеріали справи не містять інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника.
Водночас в постановах від 27.02.2019 та від 30.07.2019 по справі № 903/825/18 Верховний Суд визнав помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не стосується прав та інтересів скаржника, оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частина зазначеної ухвали не містять висновків щодо прав, інтересів й обов'язків скаржника, такі відомості не містяться і в матеріалах справи. За висновком Верховного Суду, не зважаючи на те, що скаржник формально не є учасником спірних правовідносин, проте оскаржувана ухвала про накладення арешту на заставлене майно боржника очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес заставодержателя цього майна, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договорами застави та іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку.
Отже, наявна різна правозастосовча практика з питання перегляду судових рішень за апеляційними скаргами осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Водночас Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 905/943/18, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 55 Конституції України гарантоване право кожного на судовий захист.
Конституційний Суд України у пункті 3.1 рішення від 11.12.2007 у справі № 11-рп/2007 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України дійшов висновку, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Наведеною нормою Конституції України, а також частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесено до основних засад судочинства.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
Водночас Європейський суд з прав людини зазначив, що там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17.01.1970 у справі "Делькур проти Бельгії", від 11.10.2001 у справі "Гофман проти Німеччини").
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права (рішенні від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції").
Отже, Україна як одна з учасників Конвенції, гарантуючи визначені Конвенцією права і свободи та застосовуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, повинна забезпечити практичне втілення таких гарантій у вигляді ефективного доступу до правосуддя, зокрема шляхом надання кожному можливості щодо оскарження дій, які є втручанням в її права.
Положеннями статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційний перегляд справи надано учасникам справи, а також іншим особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
З аналізу наведених правових норм Суд вбачає, що право особи, яка не є учасником справи, на апеляційне оскарження судових рішень обумовлено наявністю факту вирішення питання про її права, інтереси та (або) обов'язки. Тому звертаючись з апеляційною скаргою, відповідна особа має довести, що внаслідок ухвалення оскаржуваного нею судового рішення відбулось чи має відбутися виникнення, зміна чи припинення належних їй прав чи покладених на неї обов'язків та (або) таке рішення матиме певний вплив на її охоронювані законом інтереси.
Водночас відповідно до вимог ст.ст. 2, 4, 11, 13, 236 Господарського процесуального кодексу України, керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, суд повинен надати належну правову оцінку доводам і доказам зазначеної особи, надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного як учасниками справи, так і зазначеною особою щодо наявності чи відсутності в неї права на оскарження судового рішення в цій справі.
З урахуванням наведеного та з огляду на правову природу поняття "охоронюваного законом інтересу" Суд вважає, що не можна визнати достатньо обґрунтованим судове рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, мотивоване посиланням лише на відсутність прямого зазначення про цю особу в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Виходячи з викладеного, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що для правильного вирішення справи № 904/897/19 необхідно відступити від висновку щодо умов та критеріїв наявності в особи, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення, викладеного у раніше ухваленому рішення Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати Касаційного господарського суду у справі № 905/943/18, тому передав справу № 904/897/19 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 23.12.2019 прийнято справу № 904/897/19 до розгляду та ухвалою від 14.04.2020 розгляд зазначеної справи призначено на 15.05.2020.
В Єдиному державному реєстрі станом на 19.05.2020 відсутнє судове рішення Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 904/897/19.
Для вирішення справи № 922/1117/17, яка розглядається, також є необхідним вирішення питання щодо критеріїв наявності в особи, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зупинення провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 922/1117/17 у порядку, передбаченому п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/897/19.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, ч. 2 ст. 281 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Зупинити апеляційне провадження у справі № 922/1117/17 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/897/19.
Зобов'язати сторони повідомити Східному апеляційному господарському суду про закінчення перегляду справи № 904/897/19 та його результати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскарженою в порядку п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875/
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Д.О. Попков