Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2381/18
Верховний Суд у складі колегії судді Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок"
до Львівської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Санаторій "Моршин-прикордонник" Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання незаконним та скасування розпорядження
07.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" (далі - ТОВ "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 (повний текст складено 07.04.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 у справі № 914/2381/18 подана 05.05.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Проте зміст касаційної скарги хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16 та Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який саме висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду не враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення.
Саме посилання ТОВ "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права зводяться лише до незгоди скаржника із встановленими судами обставинами справи та оцінкою судами зібраних у справі доказів, без формулювання правового висновку застосованого апеляційним судом, який не враховує позиції Верховного Суду зазначені скаржником.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 у справі № 914/2381/18 залишити без руху до 15.06.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова