2008 року серпня місяця 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дралла І.Г., Летягіної О.В.
При секретарі Постіковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3,
на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 березня 2008 року,
встановила:
11.04.2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 12.03.2006 р. відповідач, керуючі автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі Херсон - Красноперекопськ - Сімферополь зі сторони с Софіївка в напрямку м. Сімферополь. В процесі руху відповідач допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_1 Причиною ДТП було порушення відповідачем вимог пунктів 10.1; 12.1; 13.1 ПДР України, внаслідок чого автомобілю позивачів спричинені значні технічні пошкодження.
За таких обставин позивачі ставлять питання про стягнення з відповідача на свою користь у відшкодування майнової шкоди 12940,20 грн., у відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь кожного позивача по 5000 грн., витрати на лікування ОСОБА_1 - 52,90 грн., вартість експертизи - 280 грн., судові витрати - 206,42 грн.
28.04.2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 12.03.2006 р. він керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався по автодорозі Херсон - Красноперекопськ - Сімферополь зі сторони с Софіївка в напрямку м. Сімферополь. У процесі руху ОСОБА_2 здійснив обгін його автомобіля, чим створив для нього перешкоду. Він намагався уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування, однак зіткнення уникнути не удалося. Позивач вважає, що причиною ДТП було грубе порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху.
За таких обставин, позивач ставить питання про стягнення з відповідача на свою користь у відшкодування майнової шкоди 8000 грн., у відшкодування заподіяної моральної шкоди 6000 грн. та судового збору - 51 грн.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 березня 2008 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Справа №-22-ц-4581/2008р. Головуючій в 1 інстанції: Іщенко І.В.
Доповідач: Іващенко В.В.
З ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 12170,20 грн., судовий збір - 237,42 грн., витрати на експертизу - 206,42 грн., на користь ОСОБА_2 стягнуто у відшкодування майнової шкоди 52,90 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн..
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи.
Зокрема апелянт посилається на те, що суд відмовив у задоволенні його клопотання про призначення повторної авто технічної експертизи для відтворення подій ДТП та отримання вихідних даних для висновків експертизи.
На думку апелянта, висновок експерта суперечить матеріалам справи, проведений з порушенням порядку проведення експертиз та не об'єктивний.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обгрунтованою і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 частково, суд виходив з того, що з висновків призначених судом судових авто - технічних експертиз: первинної та додаткової, - вбачається, що обставини, викладені ОСОБА_3 як у зустрічній позовній заяві, так і під час розгляду справи, не відповідають фактичним обставинам справи та позбавлені технічної переконливості. Дії водія ОСОБА_3 слід розглядати як такі, що не відповідають ПДР. В діях водія ОСОБА_2 не відповідності ПДР не встановлено, та він не мав можливості уникнути ДТП. Тобто ДТП сталася саме з вини водія ОСОБА_3
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, грунтуються на правильній оцінці наданих сторонами доказів, на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів не приймає до уваги довід апелянта про необґрунтованість висновків авто технічної експертизи в зв'язку з тим, що судом не було проведено відтворення події ДТП, оскільки вихідні дані ДТП встановлені сукупністю доказів, а саме: протоколом ДТП, схемою до нього, показаннями експерта ОСОБА_5,- та були ретельно досліджені судом.
Вина відповідача підтверджується висновками судової авто технічної експертизи, відповідно до якої його дії не відповідали вимогам підпунктів 1.5, 2.3 б), 12.3, 13.1 ПДР та знаходились в причинному зв'язку з наслідками події (арк.152-153), постановою про відмову у порушенні кримінальної справи ( арк.7).
Вищевказані докази виключають порушення вимог ПДР з боку ОСОБА_6 та встановлюють, що він не мав технічної можливості уникнути ДТП (а .с 154-157, 216-218).
Суд правильно оцінив надані сторонами докази, перевіривши доводи позивача та свідка ОСОБА_7 щодо підпису у протоколі огляду транспортного засобу та схемі ДТП, призначивши експертизу, відповідно до висновків якої підписи зроблені ними власноруч (а.с. 112-114).
Суд правильно застосував до виниклих правовідносин вимоги п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої відшкодовується іншою особою.
Розмір майнової шкоди визначений судом на підставі висновку судової авто товарознавської експертизи відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України.
Проте, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом без врахування глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача, вимог розумності і справедливості.
З урахуванням всіх, передбачених ч.3 ст. 23 ЦК України обставин колегія суддів вважає необхідним змінити суму грошового відшкодування моральної шкоди, зменшивши її з 5000 гри. до 2000 грн.
В іншій частині рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду без змін.
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ч.1, 309 ч.1 п.3, 314, 316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12 березня 2008 року у частині позову про відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір грошового відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з до ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 грн. до 2000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.