2008 року липня місяця 07 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Куриленка О.С.,
суддів: Яковенко Л.Г., Синельщікової О.В..
з участю секретаря: Іванова O.K.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Центральна районна рада м. Сімферополя, про усунення перешкод у праві користування квартирою власникові шляхом виселення відповідача та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, виконкому Сімферопольської міської ради про визнання права користування квартирою, за апеляційною скаргою секретаря Сімферопольської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року,
Сімферопольська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, який мотивує тим. що квартира АДРЕСА_1 відноситься до житлового фонду місцевих рад і. згідно особового рахунку НОМЕР_1, складається з однієї кімнати, загальною площею 20.1 кв. м.. кухні 4,3 кв. м., коридору 3,8 кв.м., загальною корисною площею 28,2 кв.м. Основним квартиронаймачем був ОСОБА_2, який з 1990 року був постійно прописаний і проживав в даній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а його брат ОСОБА_1, прописався у спірну квартиру 11.01.2001 року, тобто після смерті основного квартиронаймача, при цьому приховавши відомості про смерть свого брата ОСОБА_2.
ОСОБА_1 у зустрічному позові просить визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_3, мотивуючи тим, що він у 1997 році поселився в квартиру АДРЕСА_2, наймачем якої був брат ОСОБА_2. З цього часу він мешкав у вказаній квартирі разом з братом однією сім'єю та вели загальне господарство. Витрати на утримання квартири, оплату комунальних послуг, придбання всього необхідного для проживання проводилось з сумісного бюджету.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року в задоволенні позову Сімферопольській міській раді відмовлено. Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_3.
На вказане рішення суду секретар Сімферопольської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову Сімферопольської міської ради. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд порушив статті 64,65 Житлового кодекс України.
Справа № 22-ц-2441/2008 р. Головуючий в першій інстанції Гулевич Ю.Г.
Доповідач Яковенко Л.Г.
Заслухавши суддю-доповідача. вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач по первинному позову - Сімферопольська міська рада, недостатньо обгрунтувала свій позов і не надала суттєвих заперечень проти зустрічного позову.
Позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 надав суду достатньо доказів, оцінивши які, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.
Судом досліджені як усні так і письмові докази про те, шо позивач ОСОБА_1, вселившись в спірну квартиру в 1997 ропі з дозволу свого рідного брата ОСОБА_2, став членом його сім'ї. Про-ие свідчили в суді свідки ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9 У суду не було підстав ставити під сумнів пояснення зазначених свідків.
Відповідно до частини 2 статті 65 Житлового Кодексу України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Судом були дослідженні і письмові докази, які підтвердили наступні обставини. Встановлено, що на початку листопада 2001 року ОСОБА_2 звернувся до паспортиста ЖЕУ Центрального району м. Сімферополя відносно питання прописки за адресою: АДРЕСА_3 свого брата ОСОБА_1 в присутності паспортиста підписав особисто форму №15. Зазначені обставини підтверджуються повідомленням на-чальника ВГІРФО Центрального РВ СГУ ГУ МВС України в АР Крим (а.с. 23), поясненнями паспортиста у відмовленому матеріалі №17/1255 (а.с. 21), який залучено до справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У зв'язку тим. що документи на прописку на момент смерті ОСОБА_2 вже були здані в райвиконком Центральної районної ради (а.с. 18.12.2001 року було прийнято рішення №323. пунктом 11 якого була дозволена прописка ОСОБА_1 в спірну квартиру як члена сім'ї ОСОБА_2 На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 був прописаний в квартирі АДРЕСА_3 11.01.2002 року Після смерті брата ОСОБА_1 здійснював всі комунальні платежі відносно спірної квартири.
Зазначене рішення виконкому від 18.12.2001 року в частині дозволу на прописку ОСОБА_1 в спірній квартирі було скасовано рішенням №266 від 18.11.2003 року тільки у зв'язку з тим, що на час ухвалення ного виконкомом ОСОБА_2 вже помер.
Судом зроблено правильний висновок про те. що бажання ОСОБА_2 на вселення в спірну квартиру брата було виражено у письмовій формі, і доказів її зміни суду не надано.
Судом також встановлено, що прокуратурою Центрального району м. Сімферополі була проведена перевірка за інформацією виконкому Центрального району м. Сімферополя, законності мешкання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1. За результатами перевірки винесена постановам про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 Кримінального процесуального кодексу України - за відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України (а.с. 99).
Рішення суду відповідає вимогам статті 47 Конституції України, статей 64, 65 Житлового кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для його скасування не вбачається.
Справа № 22- ц-2441/2008 р. Головуючий в першій інстанції Гулевич Ю.Г.
Доповідач Яковенко Л.Г.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303. 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу секретаря Сімферопольської міської ради відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.