2008 року серпня місяця „04" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В., Кірюхіної М.А.
При секретарі: Фетісовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року.
28 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Вимоги мотивовані тим, що він проживає в комунальній квартирі АДРЕСА_1. Квартира належить у рівних частках йому та відповідачам по Vi частки. Незважаючи на те. що відповідачі займають кімнату більшого розміру, замість поважного відношення до нього, створюють для нього неможливі умови для проживання в квартирі, а саме постійно влаштовують сварки, ображають, вчиняють бійки. Позбавили його можливості користуватися кухнею ванною, туалетом, а також запрошувати до себе друзів, знайомих, родичів. Зазначає, що він також не може брати до себе відпочивальників, оскільки відповідач у 2006 році спочатку вигнав відпочивальників, а потім родичів, які приїхали до нього на відпочинок і це. незважаючи на те, що він відчуває матеріальні труднощі. Його неодноразові звернення до міліції, прокуратури позитивних результатів не дали, тому він вимушений звернутися до суду і просив зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні квартирою.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про задоволення його позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа № 22-ц-3924/2008 р. Головуючий суду першої інстанції Пименова Т.Н.
Доповідач Горбань В.В.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що право позивача як власника Уг частки квартири АДРЕСА_2 щодо користування підсобними приміщеннями, що знаходяться у спільному користуванні позивача і відповідачів, не порушено і не підлягає судовому захисту.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як убачається з матеріалів справи, спірна квартира належить на праві спільної часткової власності позивачу і відповідачам (по Vz частки кожному). Між сторонами встановлено порядок користування спірною квартирою, позивач і відповідачі займають відокремлені жилі кімнати, підсобні приміщення знаходяться у їх спільному користуванні.
Відповідно до вимог статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на підставах змагальності не довів своїх вимог відносно того, що відповідачі на час вирішення спору здійснюють йому перешкоди у користуванні підсобними приміщеннями.
При такому положенні, виходячи з правил ст. 391 ЦК України, та встановивши, що позивач не позбавлений можливості належним чином користуватися підсобними приміщеннями в квартирі, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право позивача як власника У2 частини спірної квартири щодо користування підсобними приміщеннями не порушено та обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору не взяв до уваги акти обстеження квартири від 14.08.2007 року і від 29.10.2007 року, з яких убачається, що відповідачі перешкоджають позивачеві у користуванні містами загального користування, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи.
Так, у засіданні суду апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 пояснив, що рішення комісії, яке прийнято на підставі актів обстеження, відповідачами фактично виконано, зокрема, він поставив стіл на кухні, закрив двері на лоджію на замок, має вільний доступ до кухні, ванної кімнати, туалету.
Відповідачі у суді апеляційній інстанції підтвердили дані обставини та пояснили, що вони не перешкоджають позивачеві у користуванні підсобними приміщеннями, звільнили місце в ванній кімнаті, не заперечують, щоб на кухні під вмивальником знаходилося відро позивача.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про те. що суд неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам наданим позивачем та поясненням свідків, а тому неправильно відмовив у задоволенні позову, є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307. 308. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.