2008 року місяця серпня "04" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В., Кірюхіної М.А.
При секретарі: Фетісовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року,
04 грудня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вимоги мотивовані тим. що 02.10.1987 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від сумісного життя мають сина, який на час пред'явлення позову досяг повноліття. Зазначає, що з 2005 року між ним та дружиною стали виникати сварки через різні погляди на ведення господарства, виховання дитини, що призвело до втрати почуттів, які існували на час реєстрації шлюбу і тому з травня 2007 року вони стали проживати за різними адресами. Посилається на те. що шлюб існує формально, оскільки на протязі тривалого часу вони не ведуть сумісного господарства та не мають спільного бюджету, не підтримують ані сімейних, ані подружніх стосунків. А крім того, зазначив, що у нього є інша жінка, з якою він має намір одружитися. Просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, зареєстрований 02.10.1987 року відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 1610.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про задоволення його позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що з відповідачкою сумісне господарство не веде, взаємних прав та обов'язків між ними не має. а також на те, що суд зробив висновок про можливість збереження сім'ї без врахування того, що він тривалий час проживає з іншою жінкою, яка очікує народження дитини, батьком якої являється він, тому вважає, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим.
Справа № 22-ц-3820/2008 р. Головуючий
в першій інстанції Шумов В.В. Доповідач Горбань В.В.
На адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, просить вирішити питання по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, адвоката, який виступив в його інтересах, свідків ОСОБА_4. ОСОБА_5, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що позивач не надав доказів, підтверджуючих підстави розірвання шлюбу, тому вважає, що сім'я сторін може бути поновлена і між ними можливе примирення.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх на підставі неповно перевірених обставин справи і без врахування фактичних обставин, які склалися між подружжям.
Відповідно до вимог статті 112 Сімейного кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що подружжя ОСОБА_1 сумісно не проживає півтора року, у позивача друга жінка, з якою він веде сумісне господарство. ОСОБА_2 з повнолітнім сином проживають окремо від ОСОБА_1 Позивач зазначив, шо не має наміру проживати однією сім'єю з відповідачкою.
Допитані у судовому засіданні суду. апеляційної інстанції свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 К К України, пояснили, що ОСОБА_1 проживає з іншою жінкою в смт. Гаспра. з якою у нього фактично склалася сім'я, вони чекають на народження сумісної дитини, ведуть сумісне господарство, а ОСОБА_2 проживає з повнолітнім сином у м. Алупка.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що сім'я сторін може бути поновлена. При цьому судом не була врахована думка відповідача відносно можливості спільного життя подружжя і збереження сім'ї.
У засіданні суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідачки, в якій вона просить вирішити питання про розірвання шлюбу суду на розсуд суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обгрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими і суперечать інтересам позивача.
Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а його висновки суперечать фактичним обставинам, рішення суду відповідно до вимог п. п. 1. З ч. 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову про розірвання шлюбу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303. 307, 309, 314. 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2. зареєстрований 02.10.1987 року міським відділом РАЦС Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 1610, розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір на користь держави з ОСОБА_1 17 гри., ОСОБА_2 від уплати судового збору звільнити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.