23 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Берзіньш B.C. суддів: Шестакової Н.В. Сокола B.C. при секретарі Кравчук З.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій та про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Армянського міського суду АРК від 11 березня 2008 року,
Постановою Армянського міського суду АРК від 11 березня 2008 року позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов'язання суб"єкта владних повноважень прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій та про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Постановлено: зобов'язати відповідача через відповідну комісію прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій, в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим ставить питання про скасування постанови, посилаючись на те. що позивач частину позовних вимог пред'явив не до суб'єкта владних повноважень, а саме до комісії; суд вийшов за межі позовних вимог і не залучив до справи військового комісара, який затверджує рішення відповідної комісії про становлення статусу учасника бойових дій або про відмову у встановленні цього статусу.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до військового комісаріату щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій, однак йому було безпідставно відмовлено; рішення комісії щодо направлення документів позивача на доопрацювання, є неправомірним; фактично позивач виконував інтернаціональний обов'язок на території Чехословаччини, що є підставою для встановлення йому статусу учасника бойових дій.
Висновки суду не відповідають вимогам процесуального права.
'Постановою КМУ від 13 січня 1995 року №16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що участь громадян у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) визначається комісіями, що створюються у міністерствах і відомствах, які направляли своїх працівників на роботу в держави, де в цей період велися бойові дії. Порядок розгляду питань щодо встановлення статусу учасників бойових дій вказаний у Положенні про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій. яке затверджено вищезазначеною постановою КМУ. а також Положенням про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням
Справа №22-а-5273/2008р. Головуючий по 1 інстанції Шестаковська Л.П.
Доповідач Шестакова Н.В.
осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яке було затверджено наказом Міністра оборони України від 26 липня 1996 року №208.
Відповідно до останнього Положення (п.1) на ці комісії покладено вирішення питань про встановлення статусу ветеранів війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто встановлена виключна компетенція комісії при вирішенні зазначених питань.
Як свідчать матеріали справи, ця комісія взагалі не вирішила питання щодо статусу позивача як учасника бойових дій. оскільки ніякого рішення не прийняла (а.с.18), зазначивши, що питання повертається на доопрацювання.
За таких обставин вбачається, що суд першої інстанції не мав права аналізувати фактичну участь позивача у бойових діях за наданими ним документами, оскільки це питання про встановлення статусу учасника бойових дій не входить до компетенції суду; суд першої інстанції мав право розглянути позов про незаконність відмови у задоволенні заяви позивача або про зобов'язання розглянути це питання у разі бездіяльності комісії, якщо ці вимоги були заявлені.
Як свідчать матеріали справи, позивач таких вимог не заявляв, вважаючи, що суд першої інстанції може встановити йому статус учасника бойових дій.
Суд першої інстанції сам розглянув документи щодо участі позивача у бойових діях і зобов'язав військовий комісаріат через відповідну комісію прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій.
Приймаючи до уваги зазначені обставини, які свідчать про вихід суду першої інстанції за межі своєї компетенції. колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Армянського міського суду АРК від 11 березня 2008 року скасувати. Провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про встановлення статусу учасника бойових дій та про стягнення моральної шкоди - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України на протязі місяця.