2008 року серпня місяця 5 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,
Суддів Філатової Є.В., Даніла Н.М.
При секретарі Войциховській Е.В.,
За участю позивача ОСОБА_1, її представника,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Темчина Н.О., про визнання угоди недійсною,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13.03.2008 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5. ОСОБА_3, в якому просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між відповідачами, недійсним. Вимоги мотивовані тим. що відповідачка ОСОБА_5 на підставі рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 24 травня 2007 року, яке набрало законної сили, зобов'язана сплатити позивачці борг у сумі 76537грн. Відповідачки, знаючи про примусове виконання рішення суду, уклали між собою фіктивний договір дарування, приховавши тим самим майно ОСОБА_5 від звернення на нього стягнення.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 13.03.2008року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною відмовлено.
На вищевказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено порядок витребування та дослідження доказів, та наполягає на тому, що спірний договір дарування квартири було укладено відповідачами з метою приховання майна ОСОБА_5, на яке може бути звернуто стягнення.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки та її представника, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст.3ОЗ ЦПК України, дослідивши матеріали справи. колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того. що спірний договір дарування квартири не може бути фіктивним, оскільки укладено з наміром створити правові наслідки.
Справа № 22-ц-4280/08 Головуючий у першій інстанції Земляна Г.В.
Доповідач Любобратцева Н.І.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, дослідженим у судовому засіданні, а також вимогами чинного законодавства.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між відповідачами укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 (а.с.35,36). Право власності на нерухоме майно відповідачкою ОСОБА_3 було зареєстровано в КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації"', що підтверджує придбання нею право власності відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що угода була укладена під час виконання рішення суду, є фіктивною та не створює правових наслідків, колегія суддів визнає необгрунтованими.
Так, зі змісту ст. 234 ЦК України випливає, що фіктивним є правочин, якщо він не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, вказаних в ч.5 ст. 203 ЦК України. оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. У фіктивному правочині внутрішня воля сторін (яка не спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків) не відповідає зовнішньому її прояву.
Судом встановлено, що обдарована ОСОБА_3 прийняла дар, зареєструвала квартиру на своє ім'я в БТІ м. Ялта, прописана та проживає у спірній квартирі.
За таких обставин правових підстав для скасування судового рішення немає. Суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини справи, дав їм належну оцінку, ухвалив рішення без порушення норм матеріального та процесуального права в межах' заявлених вимог. Але це не заважає оскаржити зазначену угоду з інших підстав.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 308, 314 Цивільного процесуального законодавства України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.