2008 року липня місяця 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Куриленка О.С.,
суддів: Яковенко Л.Г., Синельщікової О.В.,
з участю секретаря: Іванова O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007 року,
Позивач звернулася до суду з позовом про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, що виникла в період з 01.08.2006 року по 01.04.2007 року у розмірі 2266 гривень 90 копійок. Позовні вимоги мотивовані тим, що в період виникнення заборгованості він звільнився з роботи у зв'язку з проходженням стаціонарного лікування внаслідок раніше проведеної операції, у зв'язку з проходженням стаціонарного лікування внаслідок раніше проведеної операції, у зв'язку з чим не мав можливості сплачувати аліменти.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Па вказане рішення ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог. Рішення суду вважає незаконним та необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що суд не прийняв до уваги наведені ним доводи та докази.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з фактичних обставин справи, вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з вимог закону статті 197 Сімейного кодексу України.
Так відповідно до частини 2 зазначеного Закону за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа № 22- ц-1137/2008 р. Головуючий в першій інстанції Томащака А.С.
Доповідач Яковенко Л.Г.
Позивач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що він має бути звільнений від сплати заборгованості за аліментами.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 197 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-60. 61. 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для його скасування не вбачається.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307. 308. 314. 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.