Справа № 308/4554/20
1-кп/308/501/20
15 травня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 18.03.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030000946 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 18.03.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000946 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, про що подав відповідне клопотання. Вказав, що наявні ризики для кримінального провадження, які існували під час обрання такого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, останній вчинив злочин із погрозою застосування насильства до потерпілого, а тому більш м'який запобіжний захід, інакший від тримання під вартою без визначення розміру застави, не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт, про що подав відповідне клопотання. У поданому клопотанні вказує, що в ході досудового розслідування його підзахисному обирався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, під яким останній перебував майже місяць до його скасування. Протягом вказаного строку він процесуальну поведінку не порушував та виконував покладені на нього обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та також просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшилися та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, а також те, що на даний час судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, ризики передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжують існувати, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, та необхідним продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 13 липня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду в семиденний строк з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1