18.05.2020
ЄУН 337/577/20
Провадження № 2/337/767/2020
18 травня 2020 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляр А.М.
за участю секретаря Журби Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, -
18.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив розірвати договір від 25.08.2019 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 на організацію робіт по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 майнову шкоду у вигляді сплаченої суми за умовами договору на організацію робіт по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій у розмірі 9820,00 грн. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 збитки у вигляді пені за кожний день прострочення виконання зобов'язань за договором у розмірі 38 199,60 грн.
Ухвалою судді від 20.02.2020 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Представник третьої особи ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.08.2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір VP 4018 з організації робіт по виготовленню та передачі у власність віконних ПВХ конструкцій.
Як вбачається з копії договору від 25.08.2019 року, відповідно до п.1.1 предметом Договору є те, що замовник доручає, а виконавець зобов'язаний організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій з розцінками виконавця.
Згідно п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, вартість виробів складає 9720,00 грн., завдаток - 5000,00 грн., залишок - 4720,00 грн.
Вартість замовлення позивачем була сплачена у повному обсязі, що підтверджується роздруківкою руху коштів по банківській картці 25.08.2019 року на суму 5000,00 грн., та 05.09.2019 року у розмірі 4720,00 грн., про що зазначено в договорі.
Як вбачається з копії договору від 25.08.2019 року, а саме п.3.2, виконавець зобов'язується передати у власність замовника виготовлені конструкції у продовж 35 робочих днів з моменту виконання п.3.1 договору, а саме повного розрахунку.
Однак, станом на 17.02.2020 року жодних робіт згідно договору збоку виконавця не було розпочато, тобто відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, вікна не виготовили, гроші не повернули. Акт приймання-передачі підписано не було.
Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу відповідно до положень ч.1 ст.656 ЦК України може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 663 ЦК України визначено обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 замовив у ФОП ОСОБА_2 виготовлення продукції з індивідуальними ознаками за індивідуальними розмірами та з індивідуальними побажаннями.
Таким чином, позивачем була замовлена продукція з індивідуальними ознаками, яка могла бути використана лише позивачем у відповідному будинку, а відтак, уклавши відповідний договір відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити та передати ОСОБА_1 відповідну продукцію у відповідні строки.
Відповідно до ч. 1 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст.852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Під час укладання договору позивач розраховував встановити у себе дачі пластикові вікна у передбачений договором строк, проте, виконавець в обумовлені строки замовлення не виконав, вікна не поставив.
У зв'язку з чим, починаючи з жовтня 2019 року позивач неодноразово телефонував та намагався зустрітися з працівниками ФОП ОСОБА_2 , але останні всіляко уникали зустрічей. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 приїхав до офісу ФОП ОСОБА_2 , проте виявилось, що за даною адресою офісу немає, вивіску знято, двері зачинені.
17.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст.190 КК України.
Згідно листа т.в.о. начальника Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області №10359/46/02/02-2019 від 18.11.2019 року, під час проведення перевірки було встановлено те, що в даній події факт кримінального чи адміністративного правопорушення не вбачається, а вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, тому позивачу було рекомендовано звернутись до суду.
Позивачем як замовником по договору від 25.08.2019 року повністю були виконані всі умови, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання по ньому не виконала до теперішнього часу, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено істотне порушення договору на надання послуг від 25.08.2019 року, а відтак, позивач набув право вимагати розірвання такого договору та відшкодування завданих йому збитків 9820,00 у зв'язку з порушенням істотних умов договору.
Вирішуючи вимоги щодо стягнення пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пунктів 3, 18 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації
Оскільки позивач замовляв вікна для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, а виконавець є суб'єктом підприємницької діяльності, тому правила Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на спірні правовідносини.
Так, згідно п.4.4 Договору від 25.08.2019 року, у випадку не виконання п.3.2 (строк протягом якого повинно бути виконано зобов'язання - 30 робочих днів з моменту підписання договору), Виконавець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1 % вартості замовлення за кожен робочий день прострочення.
Вартість замовлення відповідно до п.2.1 Договору складає 9720,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Датою підписання договору є 25.08.2019 року, а до суду позивач звернувся 18.02.2020 року.
З огляду на вказане, відповідно до п. 4.4 Договору та ст. 611 ЦК України, пеня за прострочку виконання умов договору розраховується наступним чином: 9720,00 грн. х 3% х 131 день = 38 199,60 грн.
Згідно статті 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1409,60 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10,15, 60, 208, 212-218, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір укладено Договір VP 4018 з організації робіт по виготовленню та передачі у власність віконних ПВХ конструкцій від 25.08.2019 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму для відшкодування понесених збитків у розмірі 9820,00 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., суму неустойки у розмірі 38 199,60 (тридцять вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 60 коп., а всього 48 019 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять дві) гривні 60 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А.М. Котляр