19 травня 2020 року Справа № 280/1517/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, офіс 42, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м.Запоріжжя, 69057) про зобов'язання вчинити певні дії,
05.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить: зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.12.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що відповідач визнає лише 11 років 11 місяців 28 днів пільгового стажу позивача за Списком №2, оскільки не враховує у пільговий стаж період його роботи, який не покривається п'ятирічною дією наказу про атестацію робочих місць з 27.10.1999 по 27.04.2000. Проте роботодавцем позивача - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь», на адвокатський запит, було повідомлено, що дія наказу про проведення атестації робочих місць від 27.10.1994 №385 була подовжена на спірний період, у зв'язку із скрутним фінансово-економічним становищем підприємства. В зв'язку з чим позивач вважає, що стаж з 27.10.1999 по 27.04.2000 мав бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1517/20. Судове засідання призначено на 01.04.2020 без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, надіслав до суду відзив (вх.№14631 від 27.03.2020) в якому зазначив, що для підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 надав довідку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» від 28.08.2019 №125-300, де зазначені наступні накази на підприємстві про результати атестації робочих місць: №385 від 27.10.1994 та №477 від 28.04.2000. Отже, в період з 27.10.1999 по 27.04.2000 атестація робочих місць на підприємстві не проводилась. Таким чином, пільговий стаж позивача за Списком №2 склав 11 років 11 місяців 28 днів, при мінімально необхідному для призначення пільгової пенсії - 12 років 6 місяців. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком. Вважає, що позивачу законно та обґрунтовано відмовили в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 21 січня 2020 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 21).
Проте, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно за Списком №2, про що сповіщено повідомленням від 29.01.2020 №60/03-16 (а.с 17).
В зв'язку з ненаданням позивачу копії рішення про відмову у призначенні пенсії та відсутності в повідомленні зазначення підстав для відмови, до відповідача було направлено адвокатський запит від 16.02.2020 №03/02 з проханням надати вмотивоване рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, або повідомити про його відсутність.
У відповідь на адвокатський запит, від відповідача надійшов лист від 20.02.2020 №0800-0203-8/4656 в якому обґрунтовані підстави для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 18-20). Також до листа були додані копії запитуваних позивачем документів (а.с. 21-30).
Із змісту листа від 20.02.2020 року №0800-0203-8/4656 та копії розрахунку стажу вбачається, що відповідачем не було враховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 із посиланням на відсутність на цей період діючих наказів про атестацію робочих місць (перерви у проведеннях атестації робочих місць більше п'ятирічного періоду).
Не погодившись з відмовою відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи спір по суті, суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У відповідності до вищенаведеної норми для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно мати вік не менше - 55 років та страховий стаж не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах за Списком №2.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 55-річного віку 09.12.2019 року, що підтверджується копією його паспорту серії НОМЕР_2 (а.с. 7-9).
Загальний стаж позивача не є спірним та складає (станом на 21.01.2020) 38 років 9 місяців 14 днів, що підтверджується розрахунком стажу ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії (а.с. 22).
Відповідно до записів в трудовій книжці (а.с. 10-16) та довідки ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» від 28.08.2019 за №125-300 (а.с. 23), ОСОБА_1 в період з 16.03.1992 по 13.09.2004 працював повний робочий день в цеху мереж і підстанцій за професією електромонтера по ремонту і монтажу кабельних ліній, Список №2, розділ XXXIII, позиція 33, Постанови КМУ від 11.03.1994 року №162, від 16.01.2003 року №36.
Проти періоду роботи позивача на ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» та того, що зазначена професія передбачена Списком №2, відповідач не заперечує. Отже, з даного приводу спір між сторонами також відсутній.
З листа відповідача від 20.02.2020 року №0800-0203-8/4656 вбачається, що до пільгового стажу позивача за Списком №2 не зараховано період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, в зв'язку з відсутність на цей період діючих наказів про атестацію робочих місць.
Отже, спірними є період роботи позивача з 27.10.1999 по 27.04.2000.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Також, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 серпня 2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом, у постанові від 23 січня 2018 року в справі №732/2003/14, у постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17, у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №348/1079/17, постанові від 01 листопада 2018 року по справі №455/1053/16-а, у постанові від 05 березня 2019 року по справі №679/774/16-а, у постанові від 16 травня 2019 року по справі №161/17658/16-а, у постанові від 02 липня 2019 року по справі №348/2182/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відповідно до листа ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» №103-71 від 14.02.2020 на підприємстві атестація робочих місць за умовами праці була вперше проведена в 1994 році, результати якої затверджені Наказом №385 від 27.10.1994 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення».
У зв'язку зі скрутним фінансово-економічним становищем (велика кількість робочих місць, що потребувала трудомістких інструментальних замірів, а також залучення сторонніх організацій для проведення інструментальних замірів) адміністрація ВАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» (на той час) зверталася до обласного управління соціального захисту населення з проханням про продовження термінів дії результатів атестації робочих місць, яка була задоволена.
Умови праці на робочому місці електромонтера з ремонту та монтажу кабельних ліній, постійно зайнятого на роботах по спайці освинцьованих кабелів з поліетиленовими, поліхлорвініловими оболонками цеху мереж та підстанцій (ЦСтаП), на якому працював ОСОБА_1 докорінно не змінилися (а.с. 24).
Отже, первинна атестація робочого місця позивача за Списком № 2 була проведена згідно із наказом від 27.10.1994 року №385 (а.с. 26-28).
Судом також було встановлено, що наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказом від 28.04.2000 року №477 (а.с. 29-30).
Таким чином атестація робочого місця, яка була проведена у 27.10.1994 була продовжена до 28.04.2000.
З огляду на це суд зазначає, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах: від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а, від 16 травня 2019 року по справі №161/17658/16-а, від 02 липня 2019 року по справі №348/2182/16-а та інших.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З зазначених обставин справи вбачається, що перебування позивача на посаді передбаченій Списком №2 у період з 27.10.1999 по 27.04.2000 підтверджується належними доказами, що свідчить про необхідність врахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу роботи по Списку №2.
Що стосується вимоги позивача: зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.12.2019, то суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Таким чином, належним способом захисту буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.01.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.
Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже в даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с. 5).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи на ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» з 27.10.1999 по 27.04.2000 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Суддя Р.В. Кисіль