Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 травня 2020 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Дубенським міськрайонним судом Рівненської області апеляційну скаргу прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 березня 2020 року у кримінальному провадженні №12019180040001023 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Постійне, Костопільського району, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
за ч. 1 ст.369 КК України, з участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_8
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 березня 2020 року затверджено угоду про визнання винуватості від 09 січня 2020 року у кримінальному провадженні №12019180040001023, укладену між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням. Іспитовий термін випробування встановлено строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України під час відбуття іспитового строку покладено на засудженого ОСОБА_6 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також судом вирішено питання речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 23.11.2019 рооку о 01 год. 16 хв., усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, переслідуючи мету уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері Дорожнього руху, перебуваючи в службовому автомобілі марки «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу приміщення КНП «Дубенська ЦРЛ» Дубенської районної ради Рівненської області, що в м. Дубно по вул., Львівська, 73, Рівненської області запропонував інспектору сектору реагування патрульної поліції №1 Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , та начальнику сектору реагування патрульної поліції №3 Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 800 гривень, за не вчинення інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_11 , та начальником сектору реагування патрульної поліції №3 Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , з використанням наданих їм службового становища відносно ОСОБА_6 дії, а саме не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП «Керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
09 січня 2020 року у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.
У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 вважає, що вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02.03.2020 року є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що судом першої інстанції ОСОБА_12 в порушення вимог ст. 45, 75 КК України призначено покарання із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, чим допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просить вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02.03.2020 року відносно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, міркування обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили вирок місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте, зазначених вимог закону суддею дотримано не було.
Відповідно до ст. 475 КПК України, що вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків.
Згідно ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону і відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього кодексу та/або закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Як вбачається з матеріалів судової справи, що угода про визнання винуватості від 09.01.2020 року укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , яка була затверджена судом першої інстанції 02 березня 2020 року не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України в частині узгодженого сторонами покарання.
Згідно примітки до статті 45 КК України, корупційними злочинами відповідно вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_6 засуджено за вчинення корупційного злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, суд першої інстанції ОСОБА_12 в порушення вимог статей 45, 75 КК України призначив покарання із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, згідно ст. 412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вимоги ч.7 ст. 474 КПК України та належним чином не перевірив угоду у вказаному кримінальному провадженні на предмет відповідності вимогам закону та затвердивши її, допустив істотне порушення кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Тому ухвала суду підлягає скасуванню з поверненням кримінального провадження на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02 березня 2020 року відносно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3