Провадження № 33/803/509/20 Справа № 199/1875/20 Суддя у 1-й інстанції - Дяченко І. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
05 травня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Яковенка Я.Б. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює оператором АЗС "WOG"
про визнання її винуватою за ст. 44-3 КУпАП,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 21.03.2020 року близько 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні АЗС "WOG" за адресою : м. Дніпро, пр. Слобожанський, 1 здійснила продаж продуктів харчування населенню без засобів індивідуального захисту, чим порушила п.3 п.2 Постанова кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року.
В апеляційній скарзі та доповнення до неї ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що саме АЗС "WOG" за адресою : м.Дніпро, пр. Слобожанський, 1 здійснювалась діяльність з роздрібної торгівлі продуктами харчування і пальним та суб'єкт господарювання забезпечив працівників АЗС засобами індивідуального захисту, а тому відсутні будь-які докази, що вона є суб'єктом господарювання, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її адвоката Яковенка Я.Б., які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи на законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вимог ст.ст. 251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.
Вказаних вимог закону під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції було дотримано.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 455026 від 21 березня 2020 року, де викладені обставини події; рапортом поліцейського СПП ВП на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21 березня 2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21 березня 2020 року, які підтвердили факт обслуговування клієнтів в магазині "WOG" продавцем ОСОБА_1 без засобів індивідуального захисту.
Доводи ОСОБА_1 та її адвоката, що вона не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, оскільки не є суб'єктом господарювання, вважаю хибними і безпідставними з огляду на наступне.
За статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Санкція даної статті передбачає накладення штрафу як на посадових осіб так і на громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 17.03.2020 року) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Отже за вказаними приписами постанови слідує, що забороняється торгівля продуктами харчування, пальним без засобів індивідуального захисту.
Однак, встановлено, що продавець ОСОБА_1 будучи забезпеченою суб'єктом господарювання засобами індивідуального захисту, здійснювала обслуговування клієнтів без цих засобів, якими вона була забезпечена суб'єктом господарювання, що не заперечується останньою і підтверджується окрім протоколу про адміністративне правопорушення і фототаблицею до нього, письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21 березня 2020 року, які стверджували, що касир АЗС "WOG" здійснювала продаж товару без засобів індивідуального захисту.
Зазначені докази спростовують ствердження ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, що вона тимчасово зняла маску і в цей момент не здійснювала продаж товару, і інших поважних причин щодо невикористання нею засобів індивідуального захисту, остання ні в суді першої інстанції, ні в апеляції не навела.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснила продаж продуктів харчування населенню без засобів індивідуального захисту, що є порушенням правил щодо карантину людей санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а тому, вважаю, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, і наклав на неї стягнення як на фізичну особу, що в повній мірі ґрунтується на належних і допустимих доказах і її винуватість є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на наведене, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Дніпровського апеляційного суду О.М. Кононенко