14 травня 2020 року
м. Харків
справа №635/1594/19
провадження № 22-ц/818/1936/20
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року у складі судді Шинкарчука Я.А.,-
26 лютого 2019 року Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз» (далі за текстом - АТ «Харківгаз»), яке є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Харківгаз», звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути вартість донарахованого обсягу газу у сумі 109690, 90 грн.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Харківгаз» вартість донарахованого об'єму газу у сумі 109 690 , 90 грн. та судовий збір у сумі 1921 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, судом невірно застосовані норми матеріального права, не повно з'ясовані обставини справи не надано належної оцінки встановленим фактам.
Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що надані ПАТ «Харківгаз» докази є достатніми для підтвердження викладених в позові обставин, оскільки такі докази є неналежними та не доводять обов'язку у ОСОБА_1 сплатити вказану заборгованість, не доводять правомірність та законність їх нарахування та розміру, відсутній належний розрахунок, в резолютивній частині позову відсутня конкретизація того, яку саме заборгованість просить стягнути позивач.
Також зазначає, що з 01 липня 2015 року ПАТ «Харківгаз» втратило право на постачання природнього газу побутовим споживача (населенню) у м. Харків та на отримання вартості таких послуг від побутових споживачів, оскільки постановою НКРЕКП від 21 травня 2015 року № 1587 анульовано видану ПАТ «Харківгаз» ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природнього газу, газу (метану) вугільних родовищ за врегульованим тарифом. Таким чином на час виявлення порушення та по теперішній час постачальником природного газу побутовим споживача ( населенню) у м. Харкові є «ТОВ «Харківгаз збут». Також, незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 не заперечує, що вона фактично була підключена до газорозподільної мережі та сплачувала за спожитий газ, між ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 не укладений відповідний договір, оскільки позивач не вжив передбачених законодавством дій для укладення договору.
Вважає, що належним позивачем у справі має бути ТОВ «Харківгаз збут».
Вказує, що складений акт про порушення беззаперечно не підтверджує факт наявності порушення Кодексу ГРМ, оскільки в акті не зазначено параметри труби та тиск газу на момент складання акту про порушення, позивачем не зазначено яким чином визначений питомий обсяг газу, тому розрахунок недооблікованого об'єму природного газу є неналежним доказом. Також розрахунок не містить в собі відомостей про ціну на газ за періодами, з зазначенням її складової та підстав і джерел визначення.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального права та з правильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що ПАТ «Харківгаз» (назва підприємства, що діяла на день видачі ліцензії), як підприємство, що здійснює діяльність з розподілу природнього газу на підставі ліцензії № 789 від 13.03.2015 (переоформленол рішенням НКРЕКП України № 2284 від 08.09.2015) та є Оператором ГРМ, у своїй діяльності керується вимогами чинного законодавства у сфері розподілу природнього газу. Відповідач є споживачем природнього газу та користувався послугами з розподілу природнього газу, оскільки сплачував рахунки за поставлений природній газ, до яких також входить сплата за розподіл природнього газу, тому доводи апеляційної скарги щодо не укладання договору розподілу природнього газу є необґрунтованими з огляду на положення Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природнього газу». Факт виявлення несанкціонованого газопроводу відповідачем не спростовано. Розрахунок донарахованого об'ємів необлікованого природнього газу здійснено АТ «Харківгаз» за період з 31.11.2017 по 30.05.2018 на підставі п.6 гл.5 Розділу ХІ Кодексу ГРСТ за цінами закупівлі природнього газу для ПАТ «Харків газ», які діяли в зазначений період.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт несанкціонованого підключення відповідачем до газової мережі з порушенням положень Кодексу газорозподільних систем поза приладом обліку є доведеним, внаслідок дій відповідача позивачу заподіяно матеріальну шкоду, розмір завданої відповідачем шкоди у сумі 109 690,90 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 02 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Харківгаз» в особі Мереф'янської філії та ОСОБА_1 був укладений типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, за умовами якого Мереф'янська філія ПАТ «Харківгаз» зобов'язалася безперервно надавати споживачеві послуги з постачання природного газу для побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 , площа опалювальних приміщень складає 160,30 кв.м. (а.с. 16-18, Т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, особовий рахунок № НОМЕР_1 на зазначене домоволодіння оформлений на ОСОБА_1
30 травня 2018 року працівниками ПАТ «Харківгаз» за адресою: АДРЕСА_1), в присутності ОСОБА_1 виявлено несанкціонований газопровід діаметром 15 мм, замаскований в стіні перед газовим лічильником, від якого проводиться самовільний не обліковий відбір природного газу. Даний несанкціонований газопровід проведений шляхом приєднання металевої труби до газопроводу перед лічильником газу з подальшим приєднанням до газопроводу після лічильника в глибині стіни на відстані приблизно 4 см від її поверхні, на якому встановлено конусний кран. З метою виявлення даного порушення було демонтовано пломбу ПАТ «Харківгаз» № НОМЕР_2 з патрубків лічильника газу. Факт порушення зафіксовано в акті про порушення №1340 від 30.05.2018, який підписано ОСОБА_1 без зауважень. (а.с.7, Т.1).
30 травня 2018 року у зв'язку з несанкціонованим відбором природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ, а також порушенням споживачем Привал безпеки системи газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації об'єкт споживача ОСОБА_1 було відключено від газопостачання, про що складений акт про відключення об'єкту (газових приладів) споживача від 30 травня 2018 року, в якому ОСОБА_1 також поставлено свій підпис ( т. 1 а.с.9).
19 червня 2018 року проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Мереф'янському відділенню ПАТ «Харківгаз» у складі в.о. головного інженера (відділення) управління експлуатації ОСОБА_10, старшого менеджера з продажів відділу з продажів ОСОБА_7, старшого інженера відділу інспектування ОСОБА_11, майстру відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ОСОБА_9 та представника АО «Правовий альянс» ОСОБА_8 щодо розгляду акту про порушення №1340 від 30 травня 2018 року. За результатами розгляду зазначеного акту про порушення, комісією, як вбачається з протоколу №2508 від 19.06.2018 (а.с. 4, Т.1), було вирішено: Акт про порушення №1340 від 30.05.2018 визвано таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРМ, та задоволено повністю; Згідно наданих документів та відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем провести донарахування об'ємів необлікованого природного газу за період з 30.11.2017 по 30.05.2018 за цінами закупівлі природного газу для ПАТ «Харківгаз, які діяли у заначений період. Вартість донарахувань об'ємів складає 109690,90 гривень; Споживачу необхідно привести газопровід у відповідність до вимог Кодексу газорозподільних систем.( т. 1 а.с. 4).
Згідно акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості від 19 червня 2018 року на підставі акту про порушення від №1340 від 30 травня 2018 року , з приводу виявленого порушення вимог кодексу газорозподільних систем, а саме наявність несанкціонованого газопроводу, розглянутого 19.06.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, розрахована за період з 30.11.2017 по 30.05.2018, , з врахуванням відображеної за даний період витрати природного газу 147,23 куб.м., сума вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу склала 109690,90 гривень (т.1 а.с. 5).
Відповідно до довідки про фінансовий стан від 05 грудня 2018 року сума донарахування у розмірі 109690,90 гривень була відображена на особовому рахунку ОСОБА_1 у червні 2018 року (т. 1 а.с.15).
27 червня 2018 року ПАТ «Харківгаз» на адресу ОСОБА_1 направив вимогу щодо сплати зазначеної вище суми у добровільному порядку, однак станом на день звернення позивача до суду зазначені сума відповідачем сплачена не була.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року.
Відповідно до п.1 ст. 1 вказаного Закону, оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пп.17); побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пп.23); розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (пп.3); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пп.37)
За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Виявлене представниками ПАТ «Харківгаз » 30.05.2018 р. порушення в домоволодінні відповідача, передбачене Кодексом ГРС та кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу, а саме наявність несанкціонованого газопроводу ( пп.1 п.1 гл.2 розд. XI Кодексу ГРС).
Несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Дане порушення належним чином, з дотриманням положень глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, за участю споживача ОСОБА_1 зафіксовано актом про порушення № 1340 від 30.05.2018 р.
Згідно п.1 гл. 2 розд. XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об'ємів природного газу належить наявність несанкціонованого газопроводу.
Згідно абз. 2 п.1 гл.3 розд. XI Кодексу ГРС якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підтвердив, що несанкціонований газопровід було смонтовано її колишнім чоловіком ОСОБА_6 ( а.с. 8).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту наявності несанкціонованого газопроводу, якій приєднаний до труби газопостачання та улаштований до газолічильного приладу.
Акт про порушення складений у відповідності до вимог законодавства. Відповідач підписав його без внесення зауважень та заперечень.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Відповідно до п.1 гл.1 розділу ХІ Кодексу ГРМ норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу.
Відповідно до п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що належним позивачем у справі має бути ТОВ «Харківгаз збут», оскільки саме це підприємство здійснює постачання природнього газу на території Харківської області.
Кодексом ГРМ, а саме п. 11 глави 5 розділу ХІ передбачено, що розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ.
Саме ПАТ «Харківгаз» ( назва позивача на день видачі ліцензії), є Оператором ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природнього газу на підставі ліцензії № 789 від 13.03.2015 ( переоформленол рішенням НКРЕКП України № 2284 від 08.09.2015).
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина