Справа № 487/2621/20
Провадження № 1-кс/487/3167/20
13.05.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 06.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000437 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, -
Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих прокуратури Одеської області ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 06.05.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000437, звернувся 07.05.2020 року з клопотанням, яке надійшло до суду 12.05.2020 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене у ході обшуку транспортного засобу марки «Шкода» (номерний знак НОМЕР_1 , 6764 на синьому фоні) від 06.05.2020 року майно, а саме: 2000 гривень, у кількості 10 купюр, кожна номіналом по 200 гривень із серійними номерами: ЕЖ1216143, СГ6014531, ЦА3353647, УР1925930, ТА2013365, СВ4445601, ЄЯ7363172, СЛ5034912, ТВ0079080, ЄЮ6066006; дві нагрудні боді-камери, планшет, флеш-карту з особистого відео реєстратора; адміністративні матеріали та документи УПП в Одеській області; блок стаціонарного відео-реєстратора з службового авто; два ідентичних нагрудних знаки працівника поліції, які упаковано до сейф пакету 1004680.
Підставою звернення стало те, що вищезазначені вилучені предмети мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62020150000000437 від 06.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Кримінальне провадження розпочато на підставі повідомлення Одеського управління ДВБ НП України щодо вимагання та отримання неправомірної вимоги працівниками УПП Одеської області ДПП НП України.
Виїздом на місце події установлено, що 06.05.2020 приблизно о 20 годині 00 хвилин в м. Одеса неподалік перехрестя вул. Балківської та вул. Дальницької (Малиновський район м. Одеси), працівниками поліції екіпажу «Океан 203» (автомобіль марки «Шкода», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні), а саме поліцейським 1 відділення 2 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП НПУ сержантом поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поліцейським 2 відділення 2 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП НПУ рядовим поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювалось оформлення дорожньо-транспортної пригоди вчиненої за участі водія ОСОБА_7 , який керував автотранспортним засобом марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно пояснень осіб які перебували на місці пригоди, а саме ОСОБА_8 (керівник ГО «Територія Закону «України»), вбачається що працівники патрульної поліції вимагали від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 2000 гривень за те, що його автомобіль не буде евакуйовано з місця пригоди та поміщено на штрафний майданчик.
В свою чергу, після вчинення вказаних неправомірних дій працівниками поліції, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та попросив щоб останній привіз йому гроші, оскільки у нього не було необхідної суми грошей.
Після того як ОСОБА_9 отримав грошові кошти від ОСОБА_8 , він пішов до працівників патрульної поліції які у той час перебували у службовому автомобілі та на вимогу останніх поклав грошові кошти у сумі 2000 гривень у сумку яка перебувала на задньому сидінні автомобіля.
Грошові кошти, перед тим як ОСОБА_9 передав їх для працівників поліції зафільмовано на відеокамеру яка перебувала у осіб відомих ОСОБА_8 та які також були на місці події. Крім того, вказаними особами зафільмовано те, як ОСОБА_9 підходив до службового автомобілю працівників поліції та сідав у нього.
Після передачі грошових коштів працівники поліції, ОСОБА_8 та інші особи, дані щодо яких установлюються, залишились на місці до приїзду моніторингової служби поліції та слідчо-оперативної групи.
У ході проведення досудового розслідування слідчим 06.05.2020 проведено невідкладний обшук службового автомобілямарки «Шкода», (номерний знак НОМЕР_1 , 6764 на синьому фоні) під час якого в сумці, що належить поліцейському взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Одеській області ДПП сержанту поліції ОСОБА_5 , яку вилявлено на задньому сидінні автомобіля, виявлено та вилучено 2000 гривень, а саме 10 купюр кожна номіналом по 200 гривень із серійними номерами:: ЕЖ1216143, СГ6014531, ЦА3353647, УР1925930, ТА2013365, СВ4445601, ЄЯ7363172, СЛ5034912, ТВ0079080, ЄЮ6066006, які упаковано в сейф пакет S1030401, також вилучено дві нагрудні боді-камери, планшет, флеш-карту з особистого відео реєстратора, які упаковано в сейф пакет 0055804, адміністративні матеріали та документи УПП в Одеській області, які упаковано в сейф пакет 0055805, блок стаціонарного відео-реєстратора з службового авто, який упаковано в сейф пакет 0055671, та два ідентичних нагрудних знаки працівника поліції, які упаковано до сейф пакету 1004680. Перелічені речі за результатами обшуку вилучено.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим доведено, що вилучене майно, а саме: 2000 гривень, у кількості 10 купюр, кожна номіналом по 200 гривень із серійними номерами: ЕЖ1216143, СГ6014531, ЦА3353647, УР1925930, ТА2013365, СВ4445601, ЄЯ7363172, СЛ5034912, ТВ0079080, ЄЮ6066006; дві нагрудні боді-камери, планшет, флеш-карту з особистого відео реєстратора; адміністративні матеріали та документи УПП в Одеській області; блок стаціонарного відео-реєстратора з службового авто, відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, на вилучене майно допускається накладення арешту з метою збереження речових доказів.
У свою чергу слідчим не доведено, що два ідентичних нагрудних знаки працівника поліції, які упаковано до сейф пакету 1004680, які тимчасово вилучені, мають значення речових доказів саме у даному кримінальному провадженні, а тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, у зв'язку із існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене вище майно є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене у ході обшуку транспортного засобу марки «Шкода» (номерний знак НОМЕР_1 , 6764 на синьому фоні) від 06.05.2020 року майно, а саме: 2000 гривень, у кількості 10 купюр, кожна номіналом по 200 гривень із серійними номерами: ЕЖ1216143, СГ6014531, ЦА3353647, УР1925930, ТА2013365, СВ4445601, ЄЯ7363172, СЛ5034912, ТВ0079080, ЄЮ6066006; дві нагрудні боді-камери, планшет, флеш-карту з особистого відео реєстратора; адміністративні матеріали та документи УПП в Одеській області; блок стаціонарного відео-реєстратора з службового авто.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1