10 березня 2020 року Справа № 160/13445/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.
за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С.
за участі:
представника позивача представники відповідача Кузниченка Д.Л., Мигаленко І.І., Костоглодов С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
27 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпропетровська митниця ДФС з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати як таке, що не відповідає чинному законодавству України, податкове повідомлення-рішення № 0026421415 від 12.09.2019 р., в якому у зв'язку з порушенням ст. 26 Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "Походження товарів і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони та Європейським Союзом, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ та ч. 1 ст. 281, ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 290473,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 72618,32 грн.;
- визнати протиправним та скасувати як таке, що не відповідає чинному законодавству України, податкове повідомлення-рішення № 0026431415 від 12.09.2019 р , в якому у зв'язку з порушенням п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 58094,66 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 29047,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від від 12.09.2019 року № 0026421415 та № 0026431415 є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року. Вказує, що висновки перевірки про порушення вимог чинного законодавства України при митному оформленні товару, який надходив на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" згідно списку митних декларацій: ст. 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони та Європейським Союзом, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, ч. 1 ст. 281, ст. 295 Митного кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті мита за списком митних декларацій на загальну суму 290473,29 грн. та п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за списком митних декларацій на загальну суму 58094,66 грн. є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що висновки відповідача про те, що у зв'язку з ненаданням при митному оформлені єдиного підтвердження походження товару позивач втрачає право на преференційний режим. Але відповідач не обґрунтовує як саме, ким, за якою формою, на підставі яких нормативних актів такий документ складається. Вказує, що стаття 26 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію чітко зазначає, що єдине підтвердження походження товару повинно надаватись «на умовах, указаних митними органами країни імпорту». Але ні Угодою про асоціацію, ні законодавством України, ні нормативно-правовими актами, регулюючими порядок митного оформлення в Україні, не встановлено вимог до складання та надання або типової форми (зразка) єдиного підтвердження походження цих товарів. Тобто митні органи України не забезпечили відповідно нормативну базу для реалізації вимог ст. 26 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію. Сама ст. 26 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію не передбачає, що саме надання документу, який має назву «єдине підтвердження походження товару», а не сертифікату з перевезення товару EUR.1 є обов'язковою умовою для застосування преференції зі сплати мита. В зв'язку з чим позивач цілком обґрунтовано керувався саме п. (а) ч. 1 ст. 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, тобто нормою, яка повинна застосовуватись при визначені способу ствердження походження товару. Товар за митними деклараціями № UА110180/2017/402898 від 19.04.2017 року, № UА110180/2017/402970 від 20.04.2017 року, № UА110180/2017/403011 від 21.04.2017 року, № UА110180/2017/403249 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403250 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403251 від 25.04.2017 року та № UА110180/2018/405520 від 27.03.2018 року в кожному окремому випадку на підставі ст. 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію супроводжувався оригіналом сертифікату з перевезення товару EUR.1, який було складено по формі згідно з Додатком до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію та надано в оригіналах до перевірки Дніпропетровській митниці ДФС. Відповідні сертифікати були прийняті без зауважень, а сам митний орган не вимагав від позивача надання «єдиного підтвердження походження цих товарів». Тобто позивачем зі своєї сторони під час ввезення товару були виконанні всі митні формальності для застосування відповідного преференційного режиму.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13445/19, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.01.2020 року допущено заміну сторони у справі № 160/13445/19, а саме з Дніпропетровської митниці ДФС на правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби.
04.02.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року та вказано, що з урахуванням статті 5 Протоколу І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація про походження. Отже, для підтвердження походження складових комплектного об'єі використовується оригінал єдиного підтвердження походження комплектного об'єкту (сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація походження), який подається органу доходів і зборів при оформленні першої складової комплектного об'єкту. З метою застосування режиму вільної торгівлі в рамках Угоди ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до митних оформлень товару «автоматична лінія гарячого цинкування» надані сертифікати з перевезення товару EUR.1 на кожну окрему складову товару. Водночас, єдине підтвердження походження товару відповідно до вимог статті 26 Протоколу І не надано. Як свідчать матеріали перевірки, у графах 44 МД, які були предметом перевірки, відсутній код єдиного підтвердження походження товару. З урахуванням вказаних вимог для підтвердження походження складових комплектного об'єкта використовується оригінал єдиного підтвердження походження комплектного об'єкта, який подається митниці ДФС при оформленні першої складової комплектного об'єкта. З огляду на вищенаведене, перевіркою встановлено відсутність підстав для застосування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" податкових пільг (преференція 410) при сплаті ввізного мита на товар «Складові частини комплектного об'єкта...», ввезений в якості комплектного об'єкта на митну територію. В результаті чого виникли податкові зобов'язання по сплаті сум ввізного мита та ПДВ.
У судове засідання 10.03.2020 року прибули представник позивача та представники відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.
Представники відповідача вимоги позиву не визнали та просили відмовити у задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (код ЄДРПОУ 35537363) зареєстровано 25.12.2007 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС.
Судом встановлено, що у період з 06.08.2019 року по 12.08.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відповідно до п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року № 4361-п було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності застосування тарифної преференції при митному оформленні комплектного об'єкта класифікація якого, згідно УКТЗЕД, здійснена у відповідності до рішення про визначення коду товару від 10.04.2017 року № ПРК-КО-110-0005-17.
За результатами перевірки 16.08.2019 року складено акт № 45872/04-36-14-15/35537363, у висновку якого зазначено про порушення вимог чинного законодавства України при митному оформленні товару, який надходив на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" згідно списку митних декларацій:
1. ст. 26 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони та Європейським Союзом, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, ч. 1 ст. 281, ст. 295 Митного кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті мита за списком митних декларацій на загальну суму 290473,29 грн.;
2. п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за списком митних декларацій на загальну суму 58094,66 грн.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" подано заперечення на акт № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року, за розглядом яких листом від 11.09.2019 року № 101781/04-36-14-15 повідомлено, що висновок акта перевірки № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
На підставі акта перевірки № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 12.09.2019 року прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0026421415 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності за податковим зобов'язанням на 290473,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 72618,32 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0026431415 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів за податковим зобов'язанням на 58094,66 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 29047,33 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, та рішенням Державної фіскальної служби України № 44497/6/99-99-11-06-03-25 від 27.11.2019 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.09.2019 року № 0026421415 та № 0026431415.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", як покупцем, було укладено з компанією Interpipe Europe SA, Швейцарія, зовнішньоекономічний контракт від 1109.2016 року № 20160607 на постачання автоматичної лінії гарячього оцинкування труб (товар).
Специфікацією № 1 визначено склад автоматичної лінії гарячього оцинкування труб в кількості 16 позицій деталей.
Виконання митних формальностей та митне оформлення вищенаведеного товару здійснювалось ТОВ "Інтерпайп Україна" на підставі договору доручення №80/11/358 від 18.03.2011 року, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та ТОВ "Інтерпайп Україна".
Поставка товару здійснювалась частинами, як складові комплектного об'єкта - автоматичної лінії гарячього оцинкування труб, відповідно до митних декларацій № UА110180/2017/402898 від 19.04.2017 року, № UА110180/2017/402970 від 20.04.2017 року, № UА110180/2017/403011 від 21.04.2017 року, № UА110180/2017/403249 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403250 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403251 від 25.04.2017 року та № UА110180/2018/405520 від 27.03.2018 року.
Товар було класифіковано за товарною під категорією 8479810000, згідно УКТЗЕД (машини та механiчнi пристрої спецiального призначення, в iншому мiсцi не зазначенi: для обробки металiв, включаючи машини для намотування електродроту на котушки), відповідно до рішення про визначення коду товарів від 10.04.2017 року № ПРК-КО-110-0005-17.
Під час митного оформлення товару було застосовано тарифну преференцію (пільгу) зі сплати ввізного мита у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014 року (далі - Угода).
Згідно статті 26 Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін.
Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).
Класифікація товарів у торгівлі між Сторонами має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленій відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі - ГС) та подальших змін до неї (статті 28 Угоди).
За приписами статті 29 Угоди кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).
Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди.
Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 630 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об'єктів (далі - Порядок).
Пунктом 1.2 Порядку визначено, що комплектний об'єкт (далі - КО) - товар, який згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) класифікується за одним товарним кодом, але за виробничими чи транспортними умовами переміщується через митний кордон України у розібраному чи незібраному вигляді декількома транспортними засобами.
Згідно пунку 2.1 Порядку класифікація КО згідно з УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до статті 69 Митного кодексу України з такими особливостями.
З метою одержання Рішення підрозділу митного органу (далі - ПМО), який здійснюватиме митні формальності, пов'язані зі здійсненням митного контролю та митного оформлення окремого КО, подаються заповнена в установленому порядку заява та завірені декларантом або уповноваженою особою на декларування копії документів, необхідних для прийняття Рішення, зокрема:
зовнішньоекономічного договору (контракту);
технічного опису КО, що дає змогу установити призначення й функції як КО в цілому, так і його складових;
складального креслення КО із зазначенням у ньому порядкового номера кожної складової КО.
За результатами розгляду заяви та наданих декларантом або уповноваженою особою на декларування документів у разі відсутності підстав, зазначених у пункті 2.5 цього розділу, заповнюється Рішення.
Підпунктом 2.1.4 Порядку визначено, що рішення підписується посадовою особою, яка його приймала, та, при ввезенні КО на митну територію України - начальником ВМП або його заступником, а при вивезенні КО за межі України - начальником ПМО або його заступником.
Судом встановлено, згідно митних декларацій № UА110180/2017/402898 від 19.04.2017 року, № UА110180/2017/402970 від 20.04.2017 року, № UА110180/2017/403011 від 21.04.2017 року, № UА110180/2017/403249 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403250 від 25.04.2017 року, № UА110180/2017/403251 від 25.04.2017 року та № UА110180/2018/405520 від 27.03.2018 року, що було поставлено складові комплектного об'єкту автоматична лінія гарячого цинкування у складі: піч сушіння і попереднього нагріву; подвійний роликовий конвеєр; ванна для рідкого цинку; система занурення труб; устаткування для виймання труб їх внутрішнього/зовнішнього очищення і охолоджувальна ванна; піч для гарячого цинкування; станція зниження тиску; економайзер; парогенератор; насос подачі цинкувального розчину; електрообладнання шафи; будівельні конструкції для печі , опорні балки, листи.
У кожній з наведених митних декларацій конкретизовано позицію складової комплектного об'єкту автоматична лінія гарячого цинкування (згідно специфікації - позиції від 1 до 16).
Державною фіскальною службою України 10.04.2017 року прийнято рішення про класифікацію та кодування товару згідно з УКТЗЕД № ПРК-КО-110-0005-17, яким товару «автоматична лінія гарячого цинкування у складі: піч сушіння і попереднього нагріву; подвійний роликовий конвеєр; ванна для рідкого цинку; система занурення труб; устаткування для виймання труб їх внутрішнього/зовнішнього очищення і охолоджувальна ванна; піч для гарячого цинкування; станція зниження тиску; економайзер; парогенератор; насос подачі цинкувального розчину; електрообладнання шафи; будівельні конструкції для печі , опорні балки, листи. Виробник - G.M. Gruppo Maccabeo s.r.l.» визначено код товару згідно з УКТЗЕД 8479810000.
Згідно статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
У відповідності до частини 3 статті 44 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, зокрема на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до статті 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(а) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
Згідно частини 1, 5 статті 17 Протоколу 1 сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Статтею 25 Протоколу 1 визначено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.
Якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів (стаття 26 Протоколу 1).
Судом встановлено, що під час митного оформлення товару «автоматична лінія гарячого цинкування» ТОВ "Інтерпайп Україна" були подані сертифікати з перевезення товару EUR.1 № 294090, № 194094, № 294102, № 294088, № 294105, № 294087, № 900249, які за формою та змістом відповідають вимогам Протоколу 1.
Отже, за умови подання ТОВ "Інтерпайп Україна", зокрема сертифікату з перевезення товару EUR.1, товар, ввезений до України підпадає під дію Угоди, що прямо передбачено статтею 16 Протоколу 1.
За приписами пункту 3.2 Порядку здійснення контролю за дотриманням строків, повнотою переміщення через митний кордон України та станом митного оформлення складових відповідного КО покладається на підрозділ митного органу, що здійснив оформлення МД на першу партію складових цього КО.
Для контролю й аналізу використовується інформація, розміщена в базі даних митного органу та ЄАІС Держмитслужби України (у тому числі та, що міститься у Рішенні та КС).
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 Митного кодексу України).
Частинами 1, 3 та 5 статті 33 розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, шо походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
Суд вказує, що відповідно до частини 1, частини 2 статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 року у справі № 821/751/17.
Також згідно частини 1 статті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Відповідні запити органом доходів і зборів до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, про проведення перевірки документів про походження товару чи надання додаткових відомостей не направлялись.
Як встановлено судом, підставою для проведення позапланової перевірки позивача відповідач зазначає пункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України. Однак, всупереч положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано докази на підтвердження наявності наведених у частині 2 статті 351 Митного кодексу України підстав. Тоді як імпортований позивачем товар щодо правильності застосування тарифної преференції при митному оформленні комплектного об'єкта якого стосувалась документальна перевірка, пройшов митне оформлення. Митні декларації, в яких позивач задекларував до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8479810000, як комплектний об'єкт - автоматична лінія гарячого цинкування - були прийняті митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.
За таких обставин, суд зазначає, що документальна невиїзна перевірка була проведена митним органом безпідставно.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності викладених в акті перевірки № 45872/04-36-14-15/35537363 від 16.08.2019 року, а відтак і законності винесених спірних податкових повідомлень - рішень.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" є обґрунтованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6 753,50 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 12577 від 12.12.2019 року.
З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 6 753,50 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0026421415 від 12.09.2019р., в якому Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 290 473,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 72 618,32 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0026431415 від 12.09.2019р., в якому Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 58 094,66 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 29 047,33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (ЄДРПОУ 35537363) понесені позивачем судові витрати в сумі 6 753,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 березня 2020 року.
Суддя Е.О. Юрков