Справа № 541/364/20
Номер провадження3/541/244/2020
04 травня 2020 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в с.Зубівка Миргородський район АДРЕСА_2 області, РНОКПП не встановлено, місце роботи не встановлено,
за ст.184 ч. 2 КУпАП,-
До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 10 квітня 2020 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2020 року, 14 лютого 2020 року близько 13 години в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 повторно протягом року ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, в будинку відсутні повністю всі умови для проживання сина. Відповідальність за дане правопорушення передбачена за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
У матеріалах справи відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, що унеможливлює повний та всебічний розгляд справи, оскільки повторність за ст. 184 КУпАП є кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, і повинна бути підтверджена відповідною постановою суду про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка винесена протягом останнього року перед складенням протоколу, що розглядається.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення особою кваліфікуючої ознаки наданої діям ОСОБА_1 , тому провадження у вказаній справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.. ч. 2 ст.184, 247, 251, 280 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушенняза ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський