08 травня 2020 року Справа № 215/2456/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника управління з питань праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіна Оксана Володимирівна про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.05.2019 р. до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в якому він просить визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, яка виявилася у не підкоренні ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. ст. 33, 46. 48. 71 Конституції України та притягти до адміністративної відповідальності згідно п. 1 ч. 1 ст. 20, 249, ч. 1 ст. 286 КАС України, ст. 60 Конституції України; зобов'язати начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіну Оксану Володимирівну протягом 15-ти днів індивідуальним вжити заходи для забезпечення для нього рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму та захистити свободи пересування, вільного вибору місця проживання згідно заяви від 08.04.19; захистити його права відповідно до ст.ст. З, 46, 48. 71 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету' Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни індивідуальним актом визначити місце його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він надає соціальні послуги особі з інвалідністю для призначення усіх видів допомоги і забезпечення для нього рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму та захисту свободи пересування, вільного вибору місця проживання, належного розрахунку субсидії на комунальні послуги та забезпечення права голосу на виборах президента 21.04.19 р., їх визнанням окремим пунктом рішення; зобов'язати начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіну Оксану Володимирівну протягом 15-ти днів скласти індивідуальний акт, яким вжити заходи для надання довідки про склад сім'ї, чим надати можливість одержання державних соціальних гарантій та вільне волевиявлення на виборах відповідно до ст. 71 Конституції України; захистити його права, пов'язані з виборчим процесом, захистом соціальних прав, свободою пересування та вільним вибором місця проживання відповідно до ст. ст. 3, 19, 22, 33. 46. 69-71 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) начальника управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни прийняти рішення по складенню акта про місце його перебування за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він надає соціальні послуги особі з інвалідністю, для складання і надання довідки про склад сім'ї.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про притягнення до адміністративної згідно п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 249, ч. 1 ст. 286 КАС України, ст. 60 Конституції України. Адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання вчинити дію; захист прав на одержання допомоги; захист прав, пов'язаних з виборчим процесом, захистом соціальних прав, свободою пересування та вільним вибором місця проживання, передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
19.08.2019 р. справа №215/2456/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №215/2456/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.
Одночасно з позовом позивачем до суду були додані заява про звільнення від сплати судового збору.
За результатами розгляду матеріалів справи, яка надійшла, судом вирішено залишити позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління з питань праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіна Оксана Володимирівна про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- додання та/або зазначення доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відповідній кількості та засвідчені належним чином;
- зазначення підстав на підтвердження звільнення сплати від судового збору та надання доказів на підтвердження обставин їх зумовлених або надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Ухвалу від 23.08.2019 р. про залишення позовної заяви без руху, позивачем було отримано 04.10.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900075409708.
17.10.2019 р., засобами поштового зв'язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків згідно вимог якої просить суд вважати виконаними вимоги ухвали суду від 23.08.2019 р. та поновити строк звернення до суду; ухвалою звільнити від сплати судового збору з огляду на скрутний майновий стан; призначити в Тернівському районному суді відеоконференцію за його участі при розгляді справи за правилами загального позовного провадження.
До заяви долучено довідку Тернівського УПСЗН м.Кривого рогу від 01.10.2019 р. про отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка доглядає за особою з інвалідністю та заяву про витребування доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання документу, що посвідчує особу позивача та підтверджує адміністративну процесуальну дієздатність позивача.
31.10.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за закінченням встановленого терміну зберігання було повернуто конверт з ухвалою суду від 21.10.2019 р.
04.02.2020 р. ухвалу суду від 21.10.2019 р. було повторно направлено на адресу позивача.
16.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, за закінченням встановленого терміну зберігання було повторно повернуто конверт з ухвалою суду від 21.10.2019 р.
17.03.2020 р. ухвалу суду від 21.10.2019 р. було втретє направлено на адресу позивача.
05.05.2020 р., засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків згідно вимог якої просить суд вважати виконаними вимоги ухвали суду від 21.10.2019 р.; поновити строк звернення до суду; окремою ухвалою визнати розгляд справи, який буде проводитися за правилами загального позовного провадження з призначенням в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відеоконференцію за його участі при розгляді його позову.
До заяви долучено довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого рогу від 08.08.2019 р. про перебування на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як одержувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, або за особою, яка досягла 80-річного віку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч.ч.1-2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначені пільги щодо сплати судового збору.
Також, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті визначені ставки судового збору.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто враховуючи, що позовну заяву було подано у 2019 році розмір судового збору, в даному випадку становить 768,40 грн.
Частиною 3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У п.8 ч.5 ст.160 КАС України, вказано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 зазначено, що при вирішенні питання можливості звільнення від сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем було долучено заяву про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із захистом соціальних прав, яка обґрунтована скрутним майновим становищем.
Аналогічного змісту доводи наведені у заяві ОСОБА_1 від 17.10.2019 р.
В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору покладено довідку про щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю.
Суд зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
З огляду на викладене, враховуючи те, що надана довідка УПСЗН м.Кривого Рогу від 01.10.2019 р. та від 08.08.2019 р. не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан особи на час звернення з позовом до суду, яка може мати і інші джерела доходу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Окремо слід зазначити, що суд не може скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб про місячний дохід позивача, на дані якого він посилається, оскільки такий реєстр наразі відсутній та жодними нормами законів не передбачений.
Також, не виконані вимоги ухвали про надання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, не викладено зміст позовних вимог і обставин, якими обґрунтовує свої вимоги.
Не додано та не зазначено доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відповідній кількості та засвідчених належним чином.
Крім того, позивач не надав належним чином завірену копію паспорту або будь-якого іншого документу, що посвідчує особу та підтверджує її адміністративну процесуальну дієздатність.
Судом було детально зазначено норми КАС України, які містять вимоги щодо подання позовної заяви та її змісту.
Недотримання цих вимог унеможливлює відкриття провадження у справі і здійснення будь-яких інших повноважень суду.
Статтею 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У п.8 ч.1 ст.4 КАС України, встановлено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю “охоронюваний законом інтерес”, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “право” (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “право” має один і той же зміст.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
У рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) вказав, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Також суд зазначає, що частиною 1 ст.94 КАС України, встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.72 КАС України, визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч.2 ст.79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Отже, законодавцем встановлено імперативну норму щодо подання позивачем або його представником доказів разом з позовною заявою.
Необґрунтоване звільнення позивача від виконання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших учасників судового процесу, що є неприпустимим.
Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №14.
Вимоги суду, викладені в ухвалах про залишення позовної заяви без руху від 23.08.2019 р. та 21.10.2019 р. не є обмеженням права позивача на звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, а є законними вимогами суду щодо приведення позовної заяви у відповідність до імперативних норм КАС України з метою відкриття провадження у справі.
Частина 9 ст.79 КАС України, містить перелік підстав, наявність яких надає позивачу право не надсилати докази іншим учасникам справи, зокрема, це наявність цих доказів у відповідного учасника справи.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви позовна заява повертається позивачеві.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Підсумовуючи викладене, оскільки недоліки позовної заяви ОСОБА_1 останнім не усунуті у встановлений судом порядок та строк, а наявних в матеріалах справи недостатньо доказів для відкриття провадження у справі, з огляду на положення п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повертає позивачу даний позов з усіма додатками до нього.
Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 79, 94, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління з питань праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіна Оксана Володимирівна про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, у справі залишити копії.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова