24 березня 2020 року Справа № 160/68/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, -
03 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просять:
- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-6317-57; від 11.05.2019 року №Ф-6317-57; від 13.08.2019 року №Ф-6317-57; від 08.11.2019 року №Ф-6317-57.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка у 2017 - 2018 роках підприємницьку діяльність не здійснювала та не мала доходу від цієї діяльності, а була працевлаштована за основним місцем роботи в ТОВ "ПРОДІОСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "ЦИРК УКРАЇНИ" з 01.07.2016 року. Крім того, за основним місцем роботи за період з 2016 року по 2019 рік роботодавцем було нараховано та сплачено за неї, як за найманого працівника, єдиний внесок, що підтверджується витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Оскільки, обов'язковою підставою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, у відповідача були відсутні підстави для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску та складання вимоги, у зв'язку із чим, останні підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 24 січня 2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк на подачу відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
06.02.2020 р. Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає їх безпідставними. Так, згідно з приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року зобов'язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. Позивачем протягом 2017 року - I кварталу 2019 років сплата єдиного соціального внеску самостійно не нараховувалась і не здійснювалась, у зв'язку з чим, в інтегрованій картці платника податків обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску: станом на 09.02.208 року - 8448,00 грн.; станом на 31.12.2018 року- 15819,54 грн.; станом на 01.05.2019 року - 21030,90 грн. Відповідачем за наявності недоїмки з єдиного внеску були винесені податкові вимоги від 13.11.2018 року №Ф-6317-57; від 11.05.2019 року №Ф-6317-57; від 13.08.2019 року №Ф-6317-57, які були направлені на адресу позивача. За таких обставин, спірні вимоги були винесені відповідачем правомірно і підстави для їх скасування, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець 19.04.1995 р. за видами діяльності: КВЕД 92.32.0 діяльність концертних та театральних залів; КВЕД 52.42.0 роздрібна торгівля одягом (основний) та перебувала на обліку в Криворізькому північному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник на загальній системі оподаткування.
Матеріалами справи також підтверджено, що на підставі наказу № 03 від 30.06.2016 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду адміністратора в ТОВ "ПРОДІОСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "ЦИРК УКРАЇНИ" з 01.07.2016 року, де працювала станом на 19.12.2019 року згідно довідки підприємства від 19.12.2019 року.
Згідно з відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом 2017 - 2019 років ТОВ "ПРОДІОСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "ЦИРК УКРАЇНИ" сплачувало за найманого працівника- ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок.
Судом також встановлено, що 05.12.2019 року державним реєстратором було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за її рішенням про що внесено запис до Реєстру 22270060002047135.
Матеріалами справи також підтверджено, що у зв'язку із наявністю в інтегрованій картці платника по єдиному внеску недоїмки, податковим органом були сформовані та направлені на адресу позивача податкові вимоги:
- №Ф-6317-57 від 13.11.2018 про сплату податкового боргу в розмірі 15 819,54 грн.,
- №Ф-6317-57 від 11.05.2019 про сплату податкового боргу в розмірі 21 030,90 грн.,
- №Ф-6317-57 від 13.08.2019 про сплату податкового боргу в розмірі 23 785.08 грн.
- №Ф-6317-57 від 08.11.2019 про сплату податкового боргу в розмірі 26 539.26 грн.
Вважаючи вимоги податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).
Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно доабз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).
Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище норм слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період: 2017 рік, 2018 рік та 1 квартал 2019 року.
Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетвроській області.
Судом також встановлено, що позивачка з 01.07.2016 року працює адміністратором в ТОВ "ПРОДІОСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "ЦИРК УКРАЇНИ" і роботодавець сплачував за неї, як за найманого працівника, єдиний соціальний внесок.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (2017, 2018, 2019 роки), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що мала право здійснювати підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Відповідач не надав суду доказів здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 у період 2017, 2018 років та 1 кварталу 2019 року, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.
За цих обставин варто зазначити, що реєстрація позивачки в податковому органі як фізичної особи - підприємця ще не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-6317-57; від 11.05.2019 року №Ф-6317-57; від 13.08.2019 року №Ф-6317-57 ГУ ДФС у Дніпропетровській області та від 08.11.2019 року №Ф-6317-57 ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч.1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відповідача-1: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600. м.Дніпро, вул. Сімферопольська. 17А, код ЄДРПОУ, 39394856) Відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600. м.Дніпро, вул. Сімферопольська. 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки): від 13.11.2018 року №Ф-6317-57; від 11.05.2019 року №Ф-6317-57; від 13.08.2019 року №Ф-6317-57 та вимогу та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2019 року №Ф-6317-57.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 871,75 грн. (вісімсот сімдесят одна грн. 75 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева