Справа № 591/205/20
Провадження № 2/591/1220/20
24 квітня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ»
про визнання незаконними та скасування наказів по особовому складу та стягнення моральної шкоди -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про визнання незаконними та скасування наказів по особовому складу та стягнення моральної шкоди і осточно уточнивши свої позовні вимоги 20.01.2020 року і свої вимоги мотивує тим, що ПАТ «СУМИХІМПРОМ» прийнято ряд наказів по особовому складу, якими оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку на загальну суму 45832,32 грн.. Підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ., а саме невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничних накладних №43348176, № НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця»в особі РФ Придніпровська залізниця, штрафу та понести судові витрати на загальну суму 292270 грн.. Спірні накази ПАТ «СУМИХІМПРОМ» Позивачка вважаєнезаконними та такими, що підлягають скасуванню оскільки Відповідачем в порушення норм ст. 130 та 138 КЗпП України не доведено наявність прямого, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною і винною дією чи бездіяльністю ОСОБА_1 і майновою шкодою, яка сталася, а також встановлення в рішеннях Північного апеляційного господарського суду особи, яка є відповідальною за правильність відомостей внесених до залізничних накладних.
Позивачка ОСОБА_1 , її представник - адвокат Петріщев О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять суд позов задоволити.
Відповідач - ПАТ «СУМИХІМПРОМ» направив до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а оскаржувані накази є законними, оскільки Позивачем в порушення п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ, невірно зазначено адресу одержувача вантажу, що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» в особі РФ Придніпровська залізниця, штрафу та понести судові витрати на загальну суму 292270 грн..
Зазначену позицію Відповідача в судовому засіданні повністю підтримав його представник - адвокат Ільєнок Є.М.
10.04.2020 року представником ПАТ «СУМИХІМПРОМ» до суду було подано клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_3 , яка займає посаду економіста зі збуту відділу реалізації ПАТ «СУМИХІМПРОМ», ОСОБА_4 , яка займає посаду заступника начальника відділу реалізації ПАТ «СУМИХІМПРОМ» та ОСОБА_5 , яка працює прийомоздавальником залізничного цеху ПАТ «СУМИХІМПРОМ». Своє клопотання Відповідач обґрунтував необхідністю підтвердження, що до посадових обов'язків інших працівників не входить обов'язок по контролю або перевірки заповнених оператором комп'ютерного набору залізничних накладних.
В задоволенні клопотання представника ПАТ «СУМИХІМПРОМ» було відмовлено в судовому засіданні, оскільки питання порушені в ньому не стосуються предмету спору - правомірності притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , а обставини справи, які вважає за необхідне встановити Відповідач, повинні встановлюватись первинними документами - СТП, посадовими інструкціями тощо, а не показами свідків.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін на 10 квітня 2020 року.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної справи в їх сукупності, вважає що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 27 листопада 2019 року відповідачем ПАТ «СУМИХІМПРОМ» видано наказ №2094, яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 9 373 грн. 50 коп..
Із зазначеним вище наказом, ОСОБА_1 ознайомлена 29.11.2019 року.
Про свою незгоду з наказом від 27.11.2019 №2094 ОСОБА_1 зазначено письмово в день ознайомлення.
Як вбачається із самого наказу, підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ.
Дане порушення з точки зору керівника підприємства, знайшло своє відображення в невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничній накладній № НОМЕР_5 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» грошову суму в розмірі 83548 грн. 50 коп. (рішення Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 року по справі №920/643/19).
Не погодившись із вказаним вище наказом 11.12.2019 року ОСОБА_1 до комісії з трудових спорів ПАТ «СУМИХІМПРОМ» подала Заяву про визнання незаконним та скасування наказу по особовому складу від 27.11.2019 №2094.
Рішенням комісії по трудовим спорах ПАТ «СУМИХІМПРОМ» від 23.12.2019 року №1 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Текст рішення комісії ОСОБА_1 отримала 26.12.2019 року.
04 грудня 2019 року відповідачем ПАТ «СУМИХІМПРОМ» видано наказ №2154 яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 9 373 грн. 50 коп..
Як вбачається із самого наказу, підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ.
Дане порушення з точки зору керівника підприємства, знайшло своє відображення в невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничній накладній № НОМЕР_1 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» грошову суму в розмірі 41 294 грн. (рішення Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 року по справі №920/645/19).
19 грудня 2019 року відповідачем ПАТ «СУМИХІМПРОМ» видано наказ №2254 яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 9 373 грн. 50 коп..
Із зазначеним вище наказом, ОСОБА_1 ознайомлена 19.12.2019 року.
Про свою незгоду з наказом від 19.12.19 №2254 ОСОБА_1 зазначено письмово в день ознайомлення.
Як вбачається із самого наказу, підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ.
Дане порушення з точки зору керівника підприємства, знайшло своє відображення в невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничній накладній № НОМЕР_2 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» грошову суму в розмірі 83 548 грн. 50 коп. (рішення Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2019 року по справі №920/646/19).
04 січня 2020 року відповідачем ПАТ «СУМИХІМПРОМ» видано наказ №44 яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 8 855 грн. 91 коп..
Із зазначеним вище наказом, ОСОБА_1 ознайомлена 08.01.2020 року.
Про свою незгоду з наказом від 04.01.20 №44 ОСОБА_1 зазначено письмово в день ознайомлення.
Як вбачається із самого наказу, підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ.
Дане порушення з точки зору керівника підприємства, знайшло своє відображення в невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничній накладній № НОМЕР_3 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» грошову суму в розмірі 41 939 грн. 50 коп. (рішення Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 року по справі №920/632/19).
13.01.2020 року ПАТ «СУМИХІМПРОМ» видано наказ №2154 яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 8 855 грн. 91 коп..
Як вбачається із самого наказу, підставою для матеріальної відповідальності ОСОБА_1 стало порушення нею п. 7.8.1 СТП 47.01.-2013 та п.5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ.
Дане порушення з точки зору керівника підприємства, знайшло своє відображення в невірному зазначені ОСОБА_1 адреси одержувача вантажу в залізничній накладній № НОМЕР_4 , що призвело до необхідності ПАТ «СУМИХІМПРОМ» сплатити на користь АТ «Українська Залізниця» грошову суму в розмірі 41939,50 грн. (рішення Північного апеляційного господарського суду від 27.12.19 року по справі №920/644/19).
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, залізнична накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі за текстом «Правила»), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевідного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Встановлена форма залізничної накладної передбачає 56 граф.
Відповідно до вимог СТП 47.01-2013 ПАТ «СУМИХІМПРОМ», а саме п. 7.8.1 у разі відправлення вантажів у межах України відділ логістики у системі АС - Клієнт УЗ створює електронний перевізний документ, у якому вказується: Категорія відправки; Станція призначення; Одержувач, код та адреса одержувача; платник, код платника; Найменування вантажу, його код та марки; Вид упаковки; Відмітки необов'язкові для залізниці; Заяви відправника.
Відповідно до п. 5.1.4 посадової інструкції оператора комп'ютерного набору 1 категорії відділу логістики, оператор зобов'язаний згідно з наданими заявками комерційної служби, своєчасно вводити дані в систему планування «МЕСПЛАН» та АС - КЛІЄНТ» Укрзалізниці за допомогою комп'ютера та оформляти комплекти залізничних накладних в електронному та паперовому вигляді на відвантаження продукції.
Як вбачається зі службової записки відділу економічної безпеки ПАТ «СУМИХІМПРОМ» №03-19 від 06.08.2019 року, наданої Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, оператором комп'ютерного набору в системі «Месплан» УЗ зазначається лише план перевезення, а в системі АС «Клієнт» УЗ графи залізничної накладної заповнюються частково, а саме станція призначення, отримувач вантажу, код отримувача, адреса отримувача, кількість і тип вагонів. В подальшому залізнична накладна у роздрукованому вигляді передається виконавцю по договору, який готує комплект перевізних документів та передає їх на станцію Заводська ЗДЦ. Прийомоздавальник вантажу на станції Заводська ЗДЦ, отримав документи заповнює всі інші графи залізничної накладної, підписує документ тим самим завіряючи правильність внесених даних та відправляє її на товарну касу станції баси для кінцевого оформлення.
Фактично, оператором комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 залізничні накладні № НОМЕР_5 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , були заповнені частково, а саме з 56 граф заповнені лише графа 1 «відправник», графа 4 «Одержувач», графа 10 «Станція призначення», графа 13 «Платник», графа 15 «Відмітки обов'язкові для залізниці» та графа 15 «найменування вантажу».
Отже, судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 складено лише проекти залізничних накладних, які не можуть бути відправлені до АТ «Українська залізниця» до повного їх оформлення.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується Позивачем та Відповідачем, ОСОБА_1 під час виконання свої трудових обов'язків, як оператора комп'ютерного набору відділу логістики при оформленні проектів залізничних накладних було допущено помилку, а саме невірно відображено адресу одержувача вантажу.
Так, при заповненні проекту залізничних накладних №43348176, №43348093, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ОСОБА_1 в графі «Найменування одержувача» зазначено ПрАТ «ДКХЗ», адреса - 851901 м. Маріупіль, вул. Лепорського,1, що не відповідає замовленню, оскільки вірна адреса «Одержувача» є м. Камянське, вул. Колеусівська,1.
В подальшому, проекти залізничних накладних були передані ОСОБА_1 виконавцю по договору поставки - працівнику відділу реалізації ОСОБА_3 , Дооформленням залізничних накладних займалась ОСОБА_6 , яка і завірила їх своїм підписом.
Правильність внесених відомостей до залізничних накладних підтверджує саме прийомоздавальник вантажів про що в графі 55 робиться відповідна відмітка. До цього моменту, залізнична накладна вважається не оформленою.
Статтею 37 Статуту залізниць України, п.2.3 Правил оформлення перевізних документів та п.5 Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів» передбачено, що представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» у зазначених вище залізничних накладних, вказано прізвище прийомоздавальника вантажів - ОСОБА_6 ..
Зазначена вище обставина знайшла своє відображення в рішеннях Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 року по справі №920/643/19, від 20.11.2019 року по справі №920/645/19, від 29.11.2019 року по справі №920/646/19, від 06.12.19 №920/632/19 та від 27.12.2019 року №920/644/19.
В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставина встановлена рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили не доказується при розгляді іншої справи.
Отже, особою відповідальною за відомості внесені до залізничних накладних №43348176, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 є прийомоздавальник вантажів - ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Зазначена вище стаття характеризує юридичний склад, тобто перелічує юридичні факти, сукупність яких дає власникові право притягати працівника до матеріальної відповідальності.
Таких юридичних фактів чотири:
1)Порушення працівником трудових обов'язків
2)Наявність прямої дійсної шкоди
3)Причинний зв'язок між порушенням і шкодою
4)Вина
Відсутність хоча б одного із з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
Аналогічна позиція викладена в листі Мінсоцполітики від 13.08.2014 року № 87/0/15-14/06 та постанові ВССУ від 11.12.2015 року №12 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» (далі - Постанова ВССУ № 12).
Причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).
Прямий зв'язок - це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника.
Дії оператору комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 по оформленню залізничних накладних №43348176, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 були закінчені в момент їх передачі до відділу реалізації ПАТ «СУМИХІМПРОМ» та не могли потягнути за собою негативні наслідки для підприємства, оскільки залізничні накладні підлягали дооформленню, перевірці, підписанню та направленню до станції навантаження Баси Південної залізниці.
Причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 (невірне внесення відомостей щодо адреси вантажоодержувача) та наслідками - стягнення штрафних санкцій з підприємства відсутній, оскільки дооформлення, перевірка та направлення залізничних накладних здійснено іншими особами.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Наявність такого юридичного факту, як причинний зв'язок, між порушенням допущеним ОСОБА_1 і шкодою отриманою ПАТ «СУМИХІМПРОМ» Відповідачем не доведено, а тому спірні накази є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.
Зокрема, ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК, норми цього кодексу поширюються на інші приватно-правові відносини (природоресурсові, трудові, сімейні), якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин..
Враховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин, позивач має повне право заявляти вимоги про стягнення моральної шкоди.
Незаконні дії відповідача ПАТ «СУМИХІМПРОМ» щодо покладення на позивачку ОСОБА_1 матеріальної відповідальності в загальному розмірі 45832,32 грн. призвели до душевних та психологічних страждань останньої, адже сума визначена в наказах підприємства є значною та при її фактичному стягненні матиме негативний вплив на матеріальне становище Позивача досить тривалий час.
Намагаючись довести свою позицію до керівництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ» ОСОБА_1 надавала відповідні письмові та усні пояснення, які підприємством до уваги взято не було. З метою захисту своїх прав та інтересів ОСОБА_1 зверталась за правовою допомогою до адвоката, щодо досудового вирішення проблеми, ставила питання правомірності наказу про стягнення матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку на розгляд комісії з трудових спорів ПАТ «СУМИХІМПРОМ», проте зазначені дії не призвели до позитивного результату.
Фактично, незаконні дії ПАТ «СУМИХІМПРОМ» потягли за собою негативні зміни в житті Позивачки. Призвели не лише до моральних страждань та переживань
ОСОБА_1 , а й вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що виявилось у необхідності відстоювати свої інтереси на підприємстві та суді, нести додаткові витрати на судовий збір та правову допомогу.
Переживання, занепокоєність, нервозність ОСОБА_1 через неправомірні дії Відповідача, а також негативні наслідки викликані такими діями, мають тривалий характер, оскільки питання про притягнення її до відповідальності по суті, постало ще у серпні 2019 року (службова записка відділу економічної безпеки ПАТ «СУМИХІМПРОМ» №303-09 від 06.08.2019 року) та було спірним до прийняття рішення судом.
Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ПАТ «СУМИХІМПРОМ»моральної шкоди в розмірі 10000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, суд виходить з наступного:
Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 зазначеного закону).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).
При зверненні з позовом до суду позивачка ОСОБА_1 уклала з адвокатом договір про надання правової допомоги від 10.12.2019 року №10/12-19, п. 5 якого сторони зазначили, що сума гонорару визначається додатковою угодою до договору. В додатковій угоді від 16.04.2020 року сторони погодили суму гонорару за правову допомогу в розмірі 7000 грн. та порядок сплати гонорару адвоката.
В пункті 1 Додаткової угоди, передбачено вид послуг що надаються адвокатом, зокрема надання усних консультацій, підготовка позову від імені Клієнта про визнання незаконними та скасування наказів по особовому складу та стягнення моральної шкоди, представництво інтересів Клієнта в Зарічному районному суді м. Суми.
22.04.2020 року позивачка ОСОБА_1 на виконання своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги сплатила адвокату гонорар у розмірі 7000 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією, яка додана до матеріалів справи. Стороною позивача подано до суду акт прийому - передачі адвокатських послуг по договору про надання правової допомоги від 10.12.2019 року №10/12-19, який конкретизує зміст наданих адвокатом та прийнятих позивачкою послуг з професійної правничої допомоги, а саме: консультація, складання позовної заяви, копіювання та посвідчення документів, представництво інтересів в суді. Загальна вартість наданих послуг становить 7000 грн.. Матеріалами справи підтверджується присутність адвоката Петрищева О.О. у судових засіданнях 10.04.2020 року та 23.04.2020 року.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 щодо стягнення з відповідача ПАТ «СУМИХІМПРОМ» витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн..
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1681,60 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 138, 221, 233, ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 9, 15, 16, 23 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 15, 76-83, 133,137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (Код ЄДРПОУ 05766356, 40003,
м. Суми, вул. Харківська, п/в 12), про визнання незаконними та скасування наказів по особовому складу та стягнення моральної шкоди - задоволити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» від 27.11.2019 року №2094 «По особовому складу», яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 9373 грн. 50 коп..
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» від 04.12.2019 року №2154 «По особовому складу», яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку 9373 грн. 50 коп..
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» від 19.12.2019 року №2254 «По особовому складу», яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 9 373 грн. 50 коп..
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» від 04.01.2020 року №44 «По особовому складу», яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 8855 грн. 91 коп..
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» від 13.01.2020 року №78 «По особовому складу», яким оператора комп'ютерного набору І категорії ВЛ - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі середнього місячного заробітку - 8855 грн. 91 коп..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) - 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) - судові витрати в сумі - 1681 грн.60 коп. та 7000 грн. витрати на правову допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 29 квітня 2020 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО