Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №423/1418/17
адміністративне провадження №К/9901/37094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 423/1418/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року (головуючий суддя Архипенко А.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Попаснянського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просив: - визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах; - зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до його стажу роботи, як пільговий стаж, цілком, період: з 04.07.1989 по 21.12.2000 на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля», яка була реорганізована в окрему структурну одиницю і почала іменуватися - Державне відкрите товариство шахта «Пролетарська» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії Луганськвугілля; - зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах за віком з 01.02.2017, тобто з моменту звернення.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надав усі необхідні документи на підтвердження пільгового стражу роботи, однак управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області протиправно відмовлено в призначенні такої пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та скасовано відповідне рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 03.02. 2017 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 : -з 04.07.1989р. по 21.12.2000 р. на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля», яка була реорганізована в окрему структурну одиницю і почала іменуватися - Державне відкрите Товариство шахта «Пролетарська» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії Луганськвугілля. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області починаючи з 01 лютого 2017 року призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 серпня 2017 року залишив без змін постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавством надано позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, а відсутність у нього уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 22 серпня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими, оскільки виходячи тільки із записів в трудовій книжці неможливо визначити відомості про професію або посаду, характер виконуваної роботи, а також повноту та постійну зайнятість робочого часу і тому позивач повинен надати відповідні уточнюючи довідки з відповідними відомостями. При цьому, зарахувати період роботи на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля», керуючись доповненням до п.20 Порядку, згідно з Постановою КМУ №1028 від 09.12.2015 року, яким передбачено, що у разі коли підприємства, установи , організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасовоокупованій території України, або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - неможливо, тому що зазначений реєстр містить відомості з 1999 року. Період роботи на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля» з 1999 року по 2000 рік неможливо зарахувати до пільгового стажу, бо вищеозначене підприємство у індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача у відомостях по спецстажу зазначило код підстави за ст.13 «а», у зв'язку з чим, відповідач зазначає, що зарахувати до пільгового стажу роботи позивача вищезазначені періоди його роботи немає підстав і тому позивач не має права на пенсію згідно ст.14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
13. У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 № 843/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л. В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 29.04.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 01 лютого 2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії відповідно до вимог частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 53).
16. На підставі вищевказаної заяви позивача та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення від 03 лютого 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні такої пенсії, управлінням не виключені та не зараховані стаж роботи позивача, як пільговий, у наступні періоди: - з 04 липня 1989 року по 23 квітня 1990 року, коли позивач працював учнем слюсаря поверхні на ділянці ЕМО на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля»; - з 23 квітня 1990 року по 24 травня 1990 року, коли позивач працював учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на ділянці ЕМО на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля»; - з 24 травня 1990 року по 17 травня 1994 року, коли позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на ділянці ЕМО на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля»; - з 17 травня 1994 року по 21 грудня 2000 року, коли позивач працював електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля».
17. Рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 03 лютого 2017 року прийняте з посиланням на відсутність уточнюючих довідок для підтвердження пільгового трудового стажу ОСОБА_1 та зазначено, що позивач має загальний стаж роботи 26 років 06 місяців, з яких на підземних роботах трудовий стаж позивача становить 14 років 05 місяців 14 днів (а.с.7).
18. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
19. Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
20. Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї».
21. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
22. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
23. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
24. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
25. Частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
26. Згідно положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
27. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
28. Професія, за якою працював позивач - гірник підземний, прохідних підземний - віднесена до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, який затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, і дає право на пенсію.
29. Згідно з пунктом 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
30. Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка.
31. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
32. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі 678/65/17.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, відповідно до ст.14 п.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
34. Крім того, з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається, що за результатами атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком 1.
35. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
36. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 20 цього Порядку № 637).
37. З матеріалів справи вбачається, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії та на момент прийняття судами першої та апеляційної інстанцій рішень не мав можливості надати уточнюючі довідки, які б підтверджували наявність пільгового стажу за час роботи позивача на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля» у вищезазначені періоди, за незалежних від волі позивача причин, тому що шахта «Пролетарська» припинала свою діяльність (без визначення правонаступників), що є дійсним та підтверджується інформацією з витягу із реєстру (а.с.26-27), а архіви шахти знаходяться в м. Стаханів Луганської області, яке розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року - віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що не заперечується і представником відповідача.
38. Відсутність можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
39. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17.
40. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993р. № 637, передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
41. Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
42. Так, судом першої інстанції за клопотанням представника позивача були допитані свідки:
- свідок ОСОБА_2 , підтвердив, що працював разом із позивачем гірником очисного забою шахти «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля» у період з 1980 р. по 21.12.2000 р. (дата ліквідації підприємства) та особисто був знайомий з позивачем. В період з 1994 року по 2000 рік вони разом працювали на одній ділянці шахти «Пролетарська». ОСОБА_2 вийшов у 2009 році на пенсію за віком на пільгових умовах також на підставі ст.14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що вбачається з копії його трудової книжки та відомостями, наданими ПФУ (розрахунком стажу)( а.с.36)
- свідок ОСОБА_3 також підтвердив, що в період з 1989 по 2000 роки працював електрослюсарем підземним на шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля» (а.с.32-35) разом з ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 дійсно працював на посаді учня слюсаря на поверхні на ділянці ЕМО, учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на ділянці ЕМО, підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на ділянці ЕМО. ОСОБА_3 вийшов у 2011 році на пенсію за віком на пільгових умова, також на підставі ст. 14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що вбачається з копії його трудової книжки та відомостями, наданими ПФУ (розрахунком стажу)( а.с.26-27)
43. В своїх поясненнях свідки підтвердили, що вони за час своєї роботи на підприємстві шахті «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля» працювали разом з позивачем, при цьому позивач дійсно виконував роботу повний робочий день під землею.
44. Колегія суддів також приймає до уваги, що обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об'єму необхідних для реалізації його прав документів, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Крім цього, згідно вимог частини другої статі 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
45. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 705/6827/16-а.
46. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не доведено відсутність у позивача права у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
47. Колегія суддів критично відноситься до посилання відповідача на те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу у відомостях по спецстажу підприємство зазначило код підстави за статтею 13 «а», оскільки це відбулося не з вини позивача, а цілком залежить від інформації, відображеній в звітності підприємства, на яку позивач не міг жодним чином вплинути та не спростовує характеру фактичної роботи позивача у спірний період.
48. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
49. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в судах попередніх інстанцій з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
50. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
51. Згідно пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
52. Відповідно до вказаних положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна як держава взяла на себе обов'язок вжиття всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
53. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
54. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду