28 квітня 2020 року
Київ
справа №826/17788/14
адміністративне провадження №К/9901/11348/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Шевцової Н.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року в справі №826/17788/14 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, Генеральної прокуратури України про скасування наказу, зобов'язати вчинити дії,
У 2014 році ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Житомирської області, Генеральної прокуратури України, у якому просив:
- скасувати наказ Генерального прокурора України № 1444к від 23 жовтня 2014 року про звільнення з посади заступника прокурора Житомирської області;
- поновити на посаді заступника прокурора Житомирської області;
- стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до нього заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним з моменту прийняття і скасовано наказ Генерального прокурора України №1444к від 23 жовтня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Житомирської області;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Житомирської області з 24 жовтня 2014 року;
- стягнуто з Прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 832010,77 грн із вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів;
- зобов'язано Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про застосування до ОСОБА_1 , заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Житомирської області і в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 13533,87 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання Генеральної прокуратури України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», скасовано і ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовлено; у решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року залишено без змін.
17 квітня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, у яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, шо ОСОБА_1 обіймав посаду заступника прокурора Житомирської області.
Посада, на якій перебував позивач, відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З урахуванням доповнення пункту 3 до розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-ІХ, зокрема під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 КАС України, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 12, 248, 329, 330, 334, 335, 338, 340 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року в справі №826/17788/14.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №826/17788/14.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити строк десять днів із дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Н.В. Шевцова
С.А. Уханенко