про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2020 року м. РівнеСправа №460/2530/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доАПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
про зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, у якому просить зобов'язати відповідача виплатити позивачу компенсацію за 68,5 дні невикористаної щорічної основної відпустки, обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, після відкриття провадження у справі суд встановив, що позовну заяву з доданими до неї документами пред'явлено позивачем через систему "Електронний суд".
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до пп.15.1 та 15.3.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - ЄСІТС) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Підпунктом 15.16 пункту 15 абзацу 2 розділу VII "Перехідні положення" КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Разом з тим, відповідно до листа Державної судової адміністрації України за №15-4999/19 від 28.02.2019, ДСА України повідомляє, що на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15, надіслала до Державного підприємства "Редакція газети "Голос України" лист з проханням опублікувати 01.03.2019 оголошення в газеті "Голос України" про відкликання оголошення, опублікованого 01.12.2018 №229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Також у листі зазначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності. Про початок функціонування ЄСІТС ДСА України проінформує суди та територіальні управління ДСА України додатково. Тестування підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах вже здійснюється відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628.
Станом на дату звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом (30.03.2020), у Рівненському окружному адміністративному суді не функціонує ЄСІТС, а лише проходить тестування підсистеми "Електронний суд".
При цьому, для можливості користування сервісом підсистеми "Електронний суд" учаснику справи необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Однак використання лише в тестовому режимі одного модулю ЄСІТС (підсистема "Електронний суд") не дає можливості суду, зокрема, здійснити зчитування електронного підпису учасника процесу. У зв'язку з чим суд не може перевірити справжність підпису такого учасника процесу.
Слід відзначити, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05 та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року, заява № 24402/02).
Положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також встановлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Тобто норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Відтак, відповідно до пп.15.1, 15.3 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, позовна заява повинна бути подана у письмовій паперовій формі та відповідати вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Таким чином, неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї, свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим ст.160 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч.2, 4 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 (ДСТУ 4163-2003).
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст.160 КАС України та доданих до нього документів (для суду та відповідача).
Пунктом 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 169, 171, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ про зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення ухвали, але не більше 3 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Дорошенко Н.О.