про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1018/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 31.03.2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Херсонської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
- зобов'язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради розглянути запит від 31.03.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Херсон вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 17 грн. на користьБрюшкової ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.94, 161 КАС України з наступних підстав.
Так, ч.ч. 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії письмових доказів в електронній формі, які не засвідчені в установленому законом порядку. Так, копії не містять завірчого напису та дати його проставлення. Копії письмових доказів лише містять накладений на них електронний цифровий підпис, що на думку суду недостатньо для прийняття наданих в електронній формі доказів як завірених належним чином.
Згідно положень ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. (Закону України "Про електронний цифровий підпис")
Отже, накладення на незавірену копію письмового документа в електронному вигляді електронного цифрового підпису є аналогією проставлення на незавіреній копії власноручного підпису особи, що в силу відсутності інших обов'язкових реквізитів завірчого напису не може надавати документу статусу завіреного належним чином.
Окрім наведеного, іідповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачка просить захистити порушені права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, тобто в рамках даного позову заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Стосовно заявленої вимоги та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру - судовий збір становить 840,80 грн. (2102,00 грн.*0,4 = 840,80 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Натомість, позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що дійсно, наведеною нормою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, група та причина інвалідності, а також у відповідних випадках - основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Отже, належним підтвердженням наявності в особи статусу особи з інвалідністю є перелічені в наведеній частині ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" посвідчення та довідки.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Натомість, позивачкою на підтвердження свого права на пільгу щодо сплати судового збору надано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №128750 від 24.10.2018 року, який в силу наведених вимог ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не є допустимим доказом наявності в неї права на пільгу, як особи з інвалідністю ІІ групи.
Отже, ОСОБА_1 має надати завірену належним чином копію одного з документів, передбачених ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підтвердження наявності в неї права на пільгу, як особи з інвалідністю ІІ групи або надати докази сплати судового збору.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 840,80 грн. або допустимих доказів, що звільняють особу від сплати судового збору;
- надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1018/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій