ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 910/514/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" (пр-т. Повітрофлотський, буд.72, м.Київ , 03151, код ЄДРПОУ 25280118)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-сервіс 24" (просп.Відрадний, буд.59, кв.57, м.Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39955184)
про стягнення 65 987,94 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-сервіс 24" про стягнення 61 261,20 грн основного боргу, 466,49 грн інфляційних втрат, 370,23 грн 3% річних, 3890,02 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на комплексне управління відходами №3551/2 від 01.02.2018 щодо оплати наданих послуг.
Ухвалою від 30.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2020 отримана позивачем 22.01.2020, відповідачем 11.02.2020.
12.03.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про надання доказів розміру витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
У з'язку з перебуванням судді Господарського суду міста Києва Ягічевої Н.І. у відпустці, розгляд даної справи здійснюється після виходу судді з відпустки.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.02.2018 між Дочірнім підприємством "Фірма Альтфатер Київ" (Виконавець, Позивач) (правонаступником якого є Товариств з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіатор-сервіс 24" (Замовник, Відповідач) укладено договір № 3551/2 на на комплексне управління відходами, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується вивозити тверді побутові відходи контейнерами об'ємом 1.1 м.куб (євро стандарт) з місць накопичення у замовника згідно з дислокацією та частотою вивезення ТПВ, вказаними в довідці в дислокації Додаток №1.
Згідно п. 2.2.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно, а саме в установлені Договором строки, сплачувати вартість послуг, що надаються Виконавцем.
За твердженням позивача, він свої договірні зобов'язання по наданню Послуг виконував належним чином.
Відповідно до пункту 3.1. Договору робота що виконується Виконавцем, приймається Замовником. При цьому, один раз на місяць, складається Виконавцем, та підписується Сторонами Акт виконаних робіт, який підтверджує факт виконання договірних зобов'язань Виконавцем.
Пунктом 4.1 договру, передбачено, що вартість вивезення та утилізації одного контейнера для ТПВ об'ємом 1.1. м.куб. складає 76, 02 грн в тому числі ПДВ 12,67 грн.
Згідно з пунктом 4.5 Оплата послуг Виконавця здійснюється згідно актів виконаних робіт в гривнях щомісячно у розмірі 100% вартості до 15 числа поточного місяця, згідно Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано послуг з липня по листопад 2019 на загальну суму 103 672,80 грн, що підтверджується актами наданих послуг, а саме: № 1675 від 31.07.2019 на суму 21 205,80 грн, №13427 від 31.08.2019, №15253 від 30.09.2019 на суму 19 681, 20 грн, №17089 від 31.10.2019 на суму 21 067, 20 грн, №17982 від 30.11.2019 на суму 20 512, 80 грн, які підписано та скріплено печатками сторін без зауважень та заперечень.
Судом встановлено, що Відповідач, порушуючи умови Договору, виконав свої зобов'язання з оплати в період з 15.10.2019 по 24.10.2019 лише частково на загальну суму 42 411, 60 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 61 261, 20 грн.
За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору позивачем було забезпечено надання послуг відповідачу, які ним були прийняті, однак останнім не відшкодовано позивачу надані послуги на суму 61 261,20.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.3 Договору заборгованість відповідача за Договором становить 61 261 грн. 20 коп., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів оплати суми у розмірі 61 261,20 грн суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, є обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 890,02 грн пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 6.4 договору, за прострочення виконання зобов'язань за цим договором винна сторона зобов'язана сплачувати іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 370,23 грн 3% річних та 466,49 грн інфляційних втрат за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розрахунки позивача в частині стягнення з відповідача 3890,02 грн пені, 340,23 грн 3% річних та 466,49 грн інфляційних втрат, є арифметично вірними, тому підлягають задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
На підтвердження надання адвокатських послуг, представником позивача надано: Угоду про надання правової допомоги № 2504/17/1-г від 25.04.2017, рахунок №2712-2 від 27.12.2019 на суму 6 595,89 грн, виписка за рахунками від 03.01.2020 на загальну суму 6 595,89 грн, опис робіт/наданих правничих послуг, виконаних/та які підлягають виконанню/адвокатом у господарській справі №910/514/20 згідно угодою №2504/17/1-г про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я адвоката Гаврилюка М.Д., ордер серія АА №098306 від 23.12.2019.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, фактично понесених витрат на правничі послуги, суд зазначає, що підлягають стягненню з відповідача фактичні витрати на послуги адвоката у розмірі 6 595,89 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-сервіс 24" (просп.Відрадний, буд.59, кв.57, м.Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39955184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.31, оф.1-А; ідентифікаційний код 25280118) основний борг у розмірі 61 261 (шістдесят одну тисячу двісті шістдесят дві) грн. 20 коп., пені у розмірі 3 890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 23 коп. та інфляційних втрат у розмірі 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 49 коп., судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та 6 595 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 89 коп. витрати на правову допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 21.04.2020
Суддя Н.І. Ягічева