23 квітня 2020 року
м. Рівне
Справа № 569/14997/19
Провадження № 22-ц/4815/456/20
Головуючий суддя в суді 1 інстанції : Галінська В.В.
Рішення ухвалене в м. Рівне
Дата ухвалення повного тексту 24 січня 2020 року
Рівненський апеляційний суд :
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Позов мотивує тим, що з 2003 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського міського суду від 22 жовтня 2010 року шлюб між ними розірвано. Доньку, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу було залишено проживати разом з матір"ю. Рішенням Рівненського міського суду від 03 жовтня 2011 року у справі № 2-4969/2011 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що до листопада 2017 року він був офіційно працевлаштований та своєчасно сплачував аліменти на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_5 . З листопада 2017 року він має лише тимчасові заробітки, однак, намагався сплачувати аліменти та не уникав від сплати аліментів. З 05 березня 2019 року він перебуває на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості, як шукаючий роботу. Крім того, 28 квітня 2012 року він уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від шлюбу народилося двоє дітей, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зважаючи на те, що він на сьогоднішній день не має офіційної роботи, перебуває у другому шлюбі та має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, яких також зобов'язаний утримувати, тобто в нього змінився матеріальний та сімейний стан.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зменшити розмір аліментів, стягнутих раніше за рішенням суду до 1/6 частини його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Також вказує, що 27 лютого 2019 року ним було отримано від державного виконавця розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №15759, згідно якого за період з листопада 2017 року до лютого 2019 року він має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 30 664,25 грн. Проте за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року ним фактично сплачено аліментів на загальну суму 11236,70 грн. Однак, виходячи із 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, він зобов'язаний був сплатити за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року аліменти в розмірі 15299 грн, а тому заборгованість по аліментах у нього становить 4062,30 грн (15299-11236,70). У зв'язку з чим просить частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на суму 26601,95 грн. (30664,25-4062,30) за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2020 року вищевказаний позов задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, стягнутих за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03.10.2011 у справі № 2-4969/2011 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно зменшити до 1/6 частини його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до повноліття дитини.
В задоволенні позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості по аліментах відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. В задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення витрат пов'язаних з правничою допомогою відмовлено.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 , з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо часткового звільнення від сплати заборгованості по аліментах не погоджується, вважає, рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх обставин справи, без надання їм об'єктивної оцінки.
Вказує, що підставами для задоволення позову в оскаржуваній частині позивачем було зазначено, що він з листопада 2017 року не має постійної офіційної роботи та стабільного заробітку. Перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітний. Крім того, позивач вдруге одружений та від шлюбу має двох неповнолітніх синів, яких також зобов'язаний був утримувати весь цей час. Тобто в позивача змінився матеріальний та сімейний стан і такі обставини мають істотне значення.
Зазначає, що з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.02.2019 №15759, до листопада 2017 року у позивача не було заборгованості по сплаті аліментів, тобто позивач сплачував аліменти в тому розмірі, який визначений рішенням Рівненського міського суду від 03.10.2011 у справі №2-4969/2011. Також позивач надавав кошти на додаткові витрати дитини, що дочка підтвердила особисто в судовому засіданні.
Вказує, що заборгованість по аліментах утворилась лише з часу, коли позивач втратив офіційну роботу. Проте, не зважаючи на те, що позивач є безробітним, не має постійного офіційного доходу, але згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.02.2019 року № 15759 видно, що позивач сплачував аліменти, не уникав від свого обов'язку утримувати доньку.
Зазначає, що з розрахунку заборгованості по аліментах слідує, що суми заборгованості по сплаті аліментів в більшості місяців є фактично на рівні прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, а за деякі місяці (зокрема за грудень 2018 - лютий 2019 року) є більшою за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. З огляду на вищевказане, вважає, що заборгованість по аліментах є лише в сумі 4 062,30 грн. (15 299,00-11 236,70 =4 062,30).
Вважає, що вищевказані обставини мають істотне значення і є підставою для часткового звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах на суму 26 601,95 грн. (30 664,25-4 062.30= 26 601,95).
Щодо посилань суду на те, що на нього зареєстрований автомобіль, а отже він мав можливість платити аліменти. Такі висновки суду не ґрунтуються на будь-яких доказах його фінансової спроможності. З даного приводу зазначає, що дійсно в липні 2018 року на його їм'я було зареєстровано автомобіль. Однак, вказаний автомобіль був придбаний за власні кошти його теперішньої дружини, а оскільки вона не має посвідчення водія і не керує автомобілем, то за її бажанням автомобіль був зареєстрований на нього.
З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про часткове звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року на суму 26601,95 грн.
В поданому на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відзиві, ОСОБА_4 , вважає доводи позивача, що були наведені у апеляційній скарзі безпідставними та необґрунтованими.
Вказує, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували той факт, що останній не в змозі сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі та які б підтверджували б розміри його заробітків. Крім того, позивач сам зазначив у своїй позовній заяві, що хоч він і безробітний, однак він виконує певні тимчасові роботи, які приносять йому прибутки.
Звертає увагу, що позивачем 17 липня 2018 року було придбаного автомобіль марки КІА CARENS, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2008 року випуску, середньо ринкова ціна такого автомобіля становить близько 7000 доларів США, що складає еквівалент згідно офіційного курсу НБУ на момент купівлі автомобіля (26,20 гривень за 1 долар США) 183 400грн.
Щодо доводів, позивача, які були зазначені у апеляційній скарзі буцімто вище зазначений автомобіль було придбано на власні кошти його дружини, то відповідач зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували б даний факт позивачем надано не було, а тому такі твердження можуть бути голослівними та вводити суд в оману.
Крім того зазначає, що позивач у липні 2018 року мав змогу дозволити собі відпочинок за кордоном, а саме в Об'єднаних Арабських Еміратах, що підтверджується фото, які були розміщенні у соціальній мережі «FACEBOOK».
Таким чином вважає, що такі твердження позивача не можуть братися до уваги судом та не є підставою для зменшення розміру аліментів та звільнення його від сплати аліментів, адже дані твердження є повністю неправдивими.
Вказує, що Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 753/23672/16-ц та від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17 дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.
Вважає, що наявність у позивача другого шлюбу, двох неповнолітніх дітей, які перебувають у нього на утриманні, відсутність офіційної роботи, не можуть впливати на право його дочки - ОСОБА_3 на належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку та на інші права, як передбачені національним та міжнародним законодавством. Звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах у даному конкретному випадку буде порушувати права ОСОБА_3 .
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що захист прав дитини слід розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини. Серед цих принци слід виділити наступні принципи: рівноправність дітей, забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини, принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини.
З огляду на наведене просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів сторонами не оскаржується та його законність в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині звільнення від сплати заборгованості по аліментах, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів наявність будь-яких істотних обставин, які б надавали підстави для часткового звільнення його від сплати заборгованості по аліментах та вважав, що позивач має виконувати свої обов'язки щодо сплати вказаної заборгованості.
Такі висновки місцевого суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно виконавчого листа №2-4969/2011 від 03 жовтня 2011 року, позивач повинен сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 11 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
28 квітня 2012 року позивачем зареєстровано новий шлюб з ОСОБА_9 , від якого у них народилися двоє синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 3та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З долученої позивачем копії трудової книжки, серії НОМЕР_3 вбачається, що останній офіційно не працевлаштований.
Згідно Довідки №01-40/1300 від 21 березня 2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості, як шукаючий роботу з 05 березня 2019 року по даний час.
Згідно ч.3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до ч.3 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Як вбачається із Довідки від 31 травня 2019 року виданої ТОВ "Готель Мир", згідно постанови ВП №29858877 від 16 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, регулярно проводилися стягнення аліментів на рахунок стягувача ОСОБА_4 в розмірі 30% від прожиткового мінімуму. Загальна сума виплачених аліментів за період з липня 2011 року по лютий 2016 року становить 20643,60 грн..
Згідно Довідки від 31 травня 2019 року виданої ТОВ "Готель Мир" загальна сума виплачених аліментів за період з березня 2016 року по липень 2016 року становить 2250,90 грн.
Відповідно до ч.2 ст.195 СК України - заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27 лютого 2019 року, наданого головним державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ О.Ю. Анненковою, розмір заборгованості позивача по аліментам за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року складає 30664,25 грн. Оскільки позивач з листопада 2017 року не був працевлаштований, чи отримував будь-який інший офіційний дохід, протягом цього часу виконання виконавчого документу про стягнення з нього аліментів, державним виконавцем нараховано заборгованість боржнику, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Такими обставинами можуть бути, зокрема, майновий чи сімейний стан платника аліментів. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Комплексний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що аліменти на утримання дитини підлягають сплаті тим з батьків, який проживає окремо від дитини. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 753/23672/16-ц та від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17 дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що позивач з листопада 2017 року не має постійної офіційної роботи та стабільного заробітку. Перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітний. Крім того, позивач вдруге одружений та від шлюбу має двох неповнолітніх синів, яких також зобов'язаний був утримувати весь цей час. Тобто в позивача змінився матеріальний та сімейний стан і такі обставини мають істотне значення, не заслуговують на увагу, оскільки вказаним обставинам була надана належна оцінка судом першої інстанції.
Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що з розрахунку заборгованості по аліментах слідує, що суми заборгованості по сплаті аліментів в більшості місяців є фактично на рівні прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, а за деякі місяці (зокрема за грудень 2018 - лютий 2019 року) є більшою за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. З огляду на вищевказане, вважає, що заборгованість по аліментах є лише в сумі 4062,30 грн (15299,00-11236,70=4062,30), оскільки даний розрахунок, проведений державним виконавцем, стороною позивача не оскаржувався та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про його неповноту чи неправильність.
Щодо доводів, позивача, які були зазначені у апеляційній скарзі на рахунок придбаного ним у липні 2018 року автомобіля марки КІА CARENS, який як зазначає позивач було придбано на власні кошти його дружини, то жодних доказів, які б підтверджували б даний факт позивачем надано не було, а тому такі твердження не беруться судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивач не довів наявність будь-яких істотних обставин, які б надавали підстави для часткового звільнення його від сплати заборгованості по аліментах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 23 квітня 2020 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
С.С. Шимків