ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/607
07.08.07
За позовом Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»
До Державної акціонерної компанії «Хліб України»
3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Манжелія»
Про стягнення 16 405, 04 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Сватуха О.В. -п/к (дов. від 19.01.06 р. №221д)
Від відповідача Луценко О.В. -п/к (дов. від 06.10.06 р. №12-14/582)
Від 3-ї особи не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 16 405, 04 грн., що становлять суму дебіторської заборгованості, переданої відповідачем позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Представник 3-ї особи до судового засідання не з'явився, пояснень щодо позову не надав.
В судових засіданнях 06.10.06 р. та 03.11.06 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні 03.11.06 р. задоволено спільне клопотання представників сторін про продовження терміну вирішення справи.
В судовому засіданні 29.11.06 р. проводилася технічна фіксація судового процесу на підставі клопотання відповідача.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача -ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМ України від 03.09.97 р. №977.
В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ТОВ «Агрофірма «Манжелія»(код ЄДРПОУ 23808319) на суму 16 405, 04 грн. як актив балансу.
В процесі роботи по стягненню заборгованості позивачем встановлено, що до підписання розподільчого балансу боржник розрахувався за отримані мінеральні добрива шляхом поставки повіреному ДАК «Хліб України»- ТОВ ВКК «Украгропромторг»пшениці кількістю 46 870 кг на суму 16 405, 04 грн., що підтверджується накладною від 22.07.02 р. №3908 та довіреністю серія ЯГЯ №832996 від 23.07.02 р.
Повноваження ТОВ ВКК «Украгропромторг»визначені договором доручення, укладеним з Полтавським ОДП ДАК «Хліб України». Право на одержання ТОВ ВКК «Украгропромторг»матеріальних цінностей в рахунок погашення заборгованості за Постановою КМ України від 03.09.97 р. №977 з подальшою передачею отриманого ДАК «Хліб України»підтверджується листом від 16.07.02 р. №01/03/189.
Тобто, станом на день підписання акту приймання-передачі від 31.07.03р. відповідач знав, що передає неіснуючу заборгованість.
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Позивач 02.04.04 р. надіслав вимогу №562 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в Постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.
Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника - КМ України -з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.
Відповідач вважає, що позивач помилково сприймає суму дебіторської заборгованості, що вказана в Реєстрі, як загальну суму, на яку було відпущено мінеральних добрив, тоді як ним не враховано роботу по стягненню боргу, що проведена після передачі боргу.
Відповідач стверджує, що ним передано оригінали всіх документів на підтвердження заборгованості позивачу.
Належними доказами в разі розрахунку сільгосппродукцією є оригінал доручення на отримання продукції, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 644 ЦК України підтвердженням виконання обов'язку з передачі товару є акт приймання-передачі.
Відповідачем не передавалася заборгованість ТОВ «Манжелія», тоді як у Реєстрі зазначено ПАФ «Манжелія».
Надані в якості доказів накладна та довіреність на отримання ТМЦ не містять відомостей про те, що пшениця передана саме в якості розрахунку згідно Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977, тоді як в накладній міститься вказівка на лист №01-03/189 від 16.07.02 р.
На думку відповідача, позивачем мають бути надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту погашення заборгованості.
Також відповідач зазначає, що надані позивачем копії документів неналежним чином засвідчені, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту -Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 -вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.
Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.
Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутворюваної юридичної особи згідно розподільчого балансу.
Відповідно до Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутворюваному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто, фактично мала місце зміна кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва (ст. 512 ЦК України), що відбулася на виконання зазначеної постанови КМУ.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Положення ЦК України застосовуються до правовідносин сторін, так як правовідносини між ними, що виникли з акту від 31.07.03 р., є триваючими.
В акті передачі-приймання від 31.07.03 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме: відповідно до п. 2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства.
В даному випадку мають місце саме такі обставини, так як дебіторська заборгованість боржника була погашена до підписання розподільчого балансу.
Пшениця на суму 16 405, 04 грн. поставлена боржником ТОВ ВКК «Украгропромторг»згідно накладної від 22.07.02 р. №3908 та довіреності на отримання ТМЦ серія ЯГЯ №832996 від 23.07.02 р.
В накладній зазначено в якості підстави поставки продукції -лист №01-03/189 від 16.07.02 р.
Листом №01-03/189 Полтавського ОДП ДАК «Хліб України», який скеровано керівникам сільськогосподарських підприємств Полтавської області, повідомлено про право ТОВ ВКК «Украгропромторг»на отримання матеріальних цінностей в рахунок погашення заборгованості за Постановою КМУ від 03.09.97 р. №977.
Таким чином, вказівка в накладній на зазначений лист означає поставку пшениці на виконання зобов'язання згідно Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
Зазначений порядок проведення розрахунків відповідає законодавству. А саме.
Порядок розрахунків за отримані сільгоспвиробниками мінеральні добрива передбачено Постановою КМУ від 03.09.97 р. та Порядком забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, ДАК «Хліб України»та Міністерством фінансів України.
Згідно зазначених актів сільгоспвиробники можуть розраховуватися за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997-1998 рр. (пп. 4, 6 Порядку). При цьому, згідно Порядку сільгоспвиробники мають передавати продукцію не безпосередньо ДАК «Хліб України», а заготівельним або переробним підприємствам (п. 13 Порядку - Заготівельні або переробні підприємства на підставі договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками про заготівлю зерна та іншої сільськогосподарської продукції і актів про передачу-приймання мінеральних добрив, приймають від сільськогосподарських товаровиробників зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, забезпечують їх збереження та облік. У квитанціях на приймання зерна (Ф-13) робиться запис: "В рахунок ДАК "Хліб України" за мінеральні добрива").
Тобто, ДАК «Хліб України»у випадку розрахунку сільгосппродуктами і не могло особисто отримувати їх, тоді як на це були уповноважені заготівельні або переробні підприємства.
Крім того, відповідач невірно тлумачить ст. 664 ЦК України, так як зазначена стаття не містить норми про обов'язковість наявності акту приймання-передачі для підтвердження факту передачі товару, тоді як суд оцінює всі докази в їх сукупності згідно ст. 43 ГПК України.
В Реєстрі дебіторської заборгованості в якості боржника зазначено ПАФ «Манжелія»з кодом ЄДРПОУ 23808319. ТОВ ВКК «Украгропромторг»отримало пшеницю також від ПАФ «Манжелія», про що свідчить зміст накладної та довіреності на отримання ТМЦ.
Згідно витягу з ЄДРПОУ від 27.09.06 р. №21-10/5504-22 зазначений код -23808319 належить ТОВ «Агрофірма «Манжелія», що свідчить про проведення реорганізації підприємства, і що ніяк не впливає на відносини щодо погашення дебіторської заборгованості.
Таким чином, на виконання п. 2 акту приймання-передачі від 31.07.03р. ДАК «Хліб України»зобов'язана повернути позивачу отримані від боржника кошти.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 519 ЦК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26007052701924 у Печерській філії «Приватбанку»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 32491316) 16 405, 04 грн. заборгованості, 164, 05 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко